В його руках

Я починаю нову історію…

Книгу, яка з перших рядків змусить затамувати подих.

“В його руках” — це роман про випадок, який назавжди розділив життя героїні на “до” і “після”.

Вона — тендітна, добра, трохи вперта.

Він — владний, жорстокий, той, хто звик контролювати все.

Їхня зустріч у клубі була випадковістю. Миготінням. Помилкою.

Але вона змінила все.

Минуло чотири роки.

І ось — він знову стоїть перед нею.

У діловому костюмі. Холодний. Зібраний. Загрозливо ідеальний.

Денис Владиславович Верес.

Новий власник компанії, в якій вона працює. Її бос.

І людина, з якою… вона ніколи не мала зустрітись вдруге.

Тільки він — нічого не памʼятає.

А вона — нічого не забула.

І вона не знає, що станеться, коли правда вийде назовні.

Коли він дізнається, що тієї ночі була саме вона…

…і що від неї залишились наслідки.

Це буде історія напруги, пристрасті, сили, болю — і дуже тонкої межі між минулим і теперішнім.

Я вже живу цією книгою. А ви — готові зануритися разом зі мною?

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Бажаю успіхів у написанні книги. Впевнена книга буде успішною - про босів тут люблять читати.

Styu
22.03.2025, 16:02:59

Світлана Романюк, Дякую Вам, Світлано, за підтримку.☺️

Інші блоги
Хто кличе «мамо…» в тумані?
Над стежкою мерехтять два бліді вогники. Жінка з ліхтарем зупиняється, прислухається, і з туману долинає тихе дитяче «Мамо…» Так починається мій короткий ролик про потерчат. За українськими повір’ями, потерчата
Лана огризається...
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ Оновлення роману "МАМА для маленької донечки" уже у ваших книжечках: — Тоді я пропоную вам вакансію мами. Аня ж назвала вас мамою? А заодно вакансія дружини — мені теж не завадить
Ох, Бернаааард))) Оновлення "Відьми" чекає!
— Вона швидко вчиться, — озвався зі свого стільця Бернард. — Можливо, їй потрібен інший наставник, щоб розкрити потенціал? — Їй потрібен наставник, який не відволікатиме її під час роботи, — різко відповів Ренар.
Її обов’язки в замку завершені?
За кілька днів, зібравши в кулак рештки мужності, я прямую до кабінету господаря замку... На мені знову та сама сувора темно-сіра сукня — одяг, що нагадує про мої обов’язки, а не про наші нічні шаленства. Я стукаю у двері,
Мій ювілей♥
Сьогодні святкую тридцятий день народження і дарую максимально можливі знижки вам, мої любі читачі, на всі платні книги. *пішла снідати чаєм та тортиком*
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше