Наш герой проштрафився, як перепрошувати буде?)

Вітаю, мої хороші! ❤️

Ну що ж, ви читали?! Ми якраз сьогодні дійшли до тієї сцени ревнощів, яку я вам у спойлер кидала минулого разу ;-)

 Ви вже читали?! Як вам?

— Агов! Пане кураторе! — пирхаю я із сарказмом, та підіймаюся з його крісла, стаючи ніс до носа з Дмитром…

 Ну, майже. Принаймні, ми трохи зрівнялися у зрості.

— Нагадаю, що то моя робота і мій професійний обовʼязок! Я тут пів лікарні пацієнтів голими вже бачила, і що?! Та й ти не дуже опирався, коли я тобі блокаду робила! — виставляю пальця йому перед носом.

 На Дмитра це вплинуло? І близько ні!

— От тому ти й не будеш це Сергію робити, Уля! — гарчить він вперто, нависаючи наді мною всією своєю масою. — Хай пʼє оті твої таблетки! Вони чудово допомагають! І йому на операції не стояти…

— Це в них якісь свої рольові ігри? — раптом запитує Сергій у Тараса…

 І той просто падає у своє крісло від реготу! Мені стає трохи незручно… та щоки знову червоніють. 

Розділ тут

І як ото тепер Дмитро буде виправляти цю ситуацію?! А треба ж терміново, бо Уляна явно до таких закидів не готова)))) 

 Нагадую, що зараз на передплату — ціна найприємніша, скористайтеся❤️.

 Тож долучайтеся, будемо разом за їхніми пригодами слідкувати, тим більше, що попереду тих чимало: Роман агресивно налаштований добитися взаємності від нашої Улі… та й Тетяна нікуди не поділася…

  Як нашим героям з тим треба розібратися?.. ;-) ❤️❤️

Гарантую, що буде весело, чуттєво та дуууже емоційно!

А ще ми дізнаємося добрі новини про Тараса та Дарю незабаром ;-)

 

СПОЙЛЕР

— Ластівко? — скидаю голову та уважно вглядаюся в обличчя Улі.

 А вона так мило червоніє та дивиться на мене крізь вії, що мені жорстким спазмом стискає груди! І яскраве, разюче просте усвідомлення пронизує тупо кожну клітину! Очманіти!

— Митя? — ледь чутно перепитує тепер Уля, прикушуючи губу.

 Холера! Я попав. Остаточно.

 Влип по маківку… і не хочу навіть рипатися! Готовий і на коліна стати, як вона нещодавно жартувала. От як воно буває, коли когось кохаєш?

 А я кохаю — чітко зрозумів саме зараз! Стоячи посеред пустої, старої операційної та притискаючи Улю до себе так сильно, ніби вона основний мій здобуток у цьому світі!

 Вочевидь, зі мною це сталося вперше. І мені торба! 

 Але я навіть зауважити нічого не хочу. Насолоджуюся!

 

Халепа та травматолог

AD_4nXdf3FpsXyfLfD5m7_P5ONI5FuzOAUKim2IOgEjPAa61UQj-e_9J_T6ddY8i0LNf8eC1u42OMxwZ-bDuuwYdssI1r8mo3QDQBBlWh0n7y0bXtdnTDauMyKx699zeWGCWNNkii4Yx?key=e_rdNMMIJj7Sov5KzyZFOw

 

 

ЧИТАЙМО РАЗОМ! ❤️❤️

 

❤️❤️

 

 Запрошую доєднуватися до моїх соцмереж, де я  доступна для спілкування постійно: там є веселі відео про вайб моїх романів!

 

Там завжди багато новин, обговорень, особистих появ автора та цікавинок й анонсів!❤️❤️❤️




 

 

Мій Телеграм          Мій Інстаграм         Мій Фейсбук      Мій Тік-ток






 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Єва Райн
22.03.2025, 14:11:30

Ох і емоції) Все кипить ))

Показати 2 відповіді
Єва Райн
22.03.2025, 15:16:39

Горова Ольга, Ідеальне визначення )) Дякую за класну історію!

Інші блоги
Я втомилася так жити...
«Я втомилася так жити...» — фраза, яку кожна з нас шепотіла в темряві, але боялася вимовити вголос. Коротке есе «Я втомилася так жити» про силу, яку ми не обирали, не сповідь і не мемуари. Це розмова з кожною
Доки смерть не розлучить нас? Ні, ми підемо далі
❤ У кожній троянді — шипи, у кожному солодку ковтку — присмак заліза. Справжня пристрасть не буває стерильною. Вона пахне землею, старовинним сріблом і пелюстками, що вже почали в’янути. ❤ Кажуть, кохання
Набір на лютневий марафон "Book-Connect"
У січні провела марафон взаємного читання "Book-Connect", участь у якому взяли чудові талановиті автори. Дехто з вас писав, що хотів би прийняти участь наступного разу, тож я запланувала другий марафон на лютий місяць. Давайте
Коли емоцій багато...
Доброї всім ночі. Коротка інформація: Оновлення книг буде, коли я трохи відійду від жалоби у нашій родині. Дякую за розуміння. Дочекайтеся повернення. Всім душевного миру та рівноваги. Ваша Ісса Белла
Чому ми романтизуємо токсичних героїв?
Хай. Зізнайтесь чесно. Хоч раз у житті ви закохувалися в персонажа, якого в реальності обійшли б десятою дорогою. Того, хто ревнує. Контролює. Мовчить тижнями. Ламає, а не лікує. І все ж… ви його любили. Чому? Він
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше