Дякую за бестселер!

Дякую всім, хто підтримав авторку і купив "Небажану наречену"! Завдяки вам книга сьогодні на другому місці у списку бестселерів!

Якщо ви ще не встигли її придбати за мінімальною ціною, то можна це зробити прямо зараз! У новому розділі сьогодні о 18.00 на вас чекатиме приємний сюрприз!

Уривок для вас із сьогоднішнього розділу:

 — Їду в таксі, скоро буду в тебе, — не втрималась і заплакала. Ще недавно я так мріяла про цю мить, а тепер мені було боляче… Гордій, всі думки були про нього. Де він зараз, що робить? Мені хотілося вистрибнути з машини на ходу і повернутися, але я продовжувала сидіти непорушно, лише стискала телефон так міцно, що заболіли пальці. 

— Не плач, будь ласка, — тільки й сказав він. — Я чекаю на тебе. 

Я натиснула на “відбій”. Мені не треба було так поводитися з Олесем. Коли я його кинула, мабуть, він відчував те саме, що я зараз… Засліплена власними почуттями до Гордія, я не думала про те, що зробила боляче Олесю. Але таке воно, наше життя — намагаючись зробитиось хороше одній людині, ми неминуче робимо гірше іншій.. Хай би погано було лише мені, а Гордій не страждав… Якби ж він скоріше забув мене…

Таксі спинилося біля будинку Олеся. Я віддала водієві гроші. Сказала:

 — Дякую, здачі не треба..

Таксист поїхав відразу побачила Олеся. Він підійшов до мене і обійняв. 

— Я пішла від Гордія, — сказала я якось так просто, ніби говорила, що пішла по хліб.  Взагалі, мабуть, зараз я виглядала якоюсь байдужою. Всі мої емоції вирували всередині мене, спопеляючи мене, змушуючи серце калатати з подвійною силою. От якуби воно зупинилося, мабуть, так було б легше для всіх нас…

— Він зробив тобі щось погане?... — запитав Олесь неголосно. 

 — Ні, це я погана, — я обняла його і заплакала. — Я дуже погана…

Купуйте книгу-бестселер "Небажана наречена" сьогодні ще за зниженою ціною! Дуже скоро вона зросте!