Вони зустрілися у потязі, який мчав до столиці. У кожної свій шлях - Надя їде до хлопця, а Віра - робити зіркову кар'єру в балеті. Та вони ще не знають, що зустрінуться вдруге і поселяться у одній квартирі...

Прокинулась від будильника о шостій. Переїзди чи ні,  а тренування мали бути за розкладом. Тим паче, сьогодні вона йшла до театру на кастинг. Пощастило, що йшов набір в найпрестижнішу трупу. Саме там Віра і хотіла почати карʼєру.

Вона вийшла з кімнати, пішла на кухню. Продукти не купувала. Але зазирнула в холодильник і побачила, що там вже щось було. Кефір їй підходив. Жирнуватий, цілий відсоток. Але що робити… Вона налила собі склянку, випила. А потім пішла бігати.

Повернулась за годину, сусідка спала на дивані, накрившись пледом. Ну і нормально, їй все одно це не так важливо. Тіло — інструмент Віри. І вона не буде спати на дивані. 

Згадалось, як та намагалась не дати їй спати ввечері і подумала, що в принципі, а чому вона не може зараз відтренувати рухи перед кастингом? Тим паче, вже була сьома. А що, пора вставати. 

Вона усміхнулась і вувімкнула у вітальні музику, одразу починаючи тренування.

Вже за хвилину побачила Надю, яка стояла на порозі. На ній була піжама з ведмедиками. Світле довге волосся розпатлане, очі сонні.

 — Якого біса? — вигукнула Надя. — Що за концерт з самого ранку?

— Сьома, вже час вставати, — Віра широко усміхнулась. 

— Ти щодня так рано встаєш? — Надя потерла очі. — Якийсь жайворонок…

— Ні, — Віра похитала головою. — Встаю о шостій, але до сьомої бігаю. А ти що, збираєшся спати цілими днями? Звідки тоді братимеш гроші? Хлопець же кинув.

— Звідки ти знаєш? — очі Наді широко розплющились. — Я тобі не казала!

— Ти забула, як ув потязі всі вуха мені продзижчалажужжала про нього і про те, що будеш у нього жити? — вона скептично підняла ліву брову. — А тепер ти тут, ув дешевій квартирі. Зі мною. Все очевидно, як білий день.

— Він знайшов іншу дівчину,  — неохоче пояснила Надя. — Подали заяву в РАЦС. Але мені абсолютно все одно. Я й збиралася з ним розійтися! Просто хотіла зупинитися на перший час… — їй треба було терміново піднімати свою самооцінку, тож вона і саму себе майже переконала, що мала кинути Макара. 

— Не було схоже, що ти збиралася з ним розійтися, — хмикнула Віра і нагадала: — Навпаки, ти щось казала про те, що ви спочатку разом поживете, а потім одружитесь.

 — Нащо він мені здався! — сердито кинула Надя. — Простий автомеханік! Теж мені мільярдер!

Читайте новинку від Мар'яни Долі "Віра і Надія" щодня о 21.00! Ця книга не раз змвусить вас сміятися і плакати і точно нікого не залишить байдужими!