Привіт! Сьогодні прийшла до вас із книгою «Парі на ботана».

Ця весела історія одна з моїх найулюбленіших, тож дуже сподіваюся, що і ви її полюбите!

Уривок:

— Мені незручно, — поскаржилася хлопцеві, а потім взяла й сіла на нього, поклавши долоні на широкі плечі.

— Ти це навмисне, так? Подобається дивитися, як я страждаю? 

— Не страждай, Антоне, — промовила голосом змія-спокусника та схилилася ще ближче. — Не опирайся своєму бажанню. Піддайся йому. Чи, можливо, ти боїшся? Незайманий?

Наші обличчя знаходилися на відстані кількох нікчемних сантиметрів, але поспішати мені не хотілося. Надзвичайно подобалася хімія, яка раптом виникла між нами.

— Ні, — відповів Крамар спокійним голосом. — Я поки ще не втратив остаточно здоровий глузд і здатність мислити. Тож упевнений, що Іван почує твої стогони ще бувши в ліфті, й тоді нам стане не так весело.

— Я буду тихенькою, обіцяю, — прошепотіла й іще ближче схилилася до Антона.

Відчувала його тепле дихання на своїх губах і від цього ще більше розпалювалася. Мені не терпілося поцілувати вуста Крамаря, однак я ще якось трималася.

— Впевнений, що не будеш, — Антон хитнув головою — і наші губи на мить доторкнулися. Ледве стрималася, щоб зрештою не поцілувати його.

Також є друкована версія книги, яку ви можете придбати в моєму Інстаграмі.

І підписуйтеся на мої соцмережі, там багато цікавого:

Телеграм

Інстаграм

Фейсбук сторінка

Дякую, що ви є!❤️