❤️ Візуал до 35 розділу книги "Ставка на хижака". ❤️

Образ Вікусі і Дем'яна на благодійному заході ✨️

✨️✨️✨️

Уривок:

— Сьогодні тут благодійні ігри, — пояснює Дем'ян мені на вухо. Від його гарячого подиху по шкірі біжать мурашки, — Усі роблять ставки, які вважають за потрібне. Грають, ризикують, програють чи виграють. А весь виграш іде на потреби хворих дітей. Лікування, обладнання, операції.

Я зупиняюся й повертаюся до нього.

— Це, що, ти організував?

— Я, — чоловік знизує плечима, ніби я запитала чи вміє він дихати, — А що тебе дивує, солоденька?

Що мене дивує? Те, що чоловік, який ще кілька днів тому розповідав мені, що був найманим убивцею, тепер збирає гроші для хворих дітей і ставиться до цього як до чогось цілком буденного. Більше нічого. 

Я дивлюся на нього довго. На цього сильного, небезпечного, нахабного, до біса привабливого чоловіка в чорному костюмі, який стоїть посеред свого золотого залу й не чекає від мене ні схвалення, ні подяки.

— Нічого, — відповідаю я тихо, — Просто... я не очікувала.

— Я не такий страшний, як тобі здається, Вік, — каже ледь чутно.

— Ти ще страшніший, — не втримуюсь від колючки, — Але, можливо, не завжди.