Спокуса, перед якою неможливо встояти
Всесвітньо відома та вельми розумна книжка-бестселер, що витримала перевірку не тільки найпотужнішими тиражами, але і безпосередньо часом, містить дуже гарні та доволі глибокі слова:
Нехай тебе вихваляють люди, а не власні уста,
хай це роблять інші, а не губи твої
В ладу із цією правдивою та, безумовно, безперечною думкою, вирішив присвятити цей простецький блог шановним читачкам, і надати слово саме їхнім голосам, а не суто власному. Адже щирі коментарі, що наводяться нижче, залишені виключно за особистим бажанням тих, хто певною мірою долучився до «Вулиці Музичної».
Отже, огляд починаймо?
Цікаві теми піднімаєте. [...] Спостерігати[му] за дорослішанням цієї дівчинки.
Діалоги не дають відірватися від прочитання. [...] Мене дивує, як по-дитячому, але одночасно про таке важливе ви пишете. Це треба ще вміти описати все так, щоб і дитина зрозуміла. [...] Ваша книга якась чарівна. Коли читаю, то згадую купу історій з життя.
Залюбки забираю цей твір у свою бібліотеку в очікуванні приємного читання. Дуже зраділа, побачивши Вашу творчість. [...] Хочу відзначити ще Ваш літературний стиль. Він глибокий, насичений, зацікавлює та утримує увагу читача. Так далеко не всі пишуть. Тому читати було ще цікавіше. Ви дуже талановита людина. Дякую, що ділитеся своєю історією та своїм досвідом.
Люблю про музику. [...] Я от вчиталась і мені ця повість схожа чимось на «Маленького принца». [...] Дуже гарна у вас книга, Сергію, з серцем і душею. [...] Не знаю чому, але ваша книга мене заспокоює та врівноважує. Мабуть, несе світло.
Валентина Бродська, комерційна авторка
Музика це кохання, це досвід, це емоції, це математика та чари мистецькі. Тільки людина, яка справді чує її, може підібрати слова, щоб трішки наблизити нас до Неї.
(переклад з російської) Як «Вино з кульбаб» Рея Бредбері, ця книга занурює нас у чарівний світ дитинства: перша закоханість, перші друзі, перші вороги, перші перемоги і перші розчарування... Як давно це було, але я досі пам'ятаю запах троянд і смак газованки в автоматі. [...] Зараз модно пам'ятати погане, а я пам'ятаю і все хороше, світле, справжнє... Приємно усвідомлювати, що є люди, які відчувають так само, як і ти. Дякую автору за подаровану радість.
Випадково почала читати Ваш роман і, Ви не повірите, але він ніби про мене. Я теж навчалась у 46-й гімназії, ми теж переїжджали, і в класі була вродлива дівчинка-скрипалька! Подумки ніби ходжу по знайомих вулицях, навіть шкірою, як в далекому дитинстві, відчувала разом з Вашими героями зміну пір року! Ви подумки повертаєте людей в ті часи, коли світ був весь у наших ніг, а ми були щасливі, не дивлячись ні на що! Щиро дякую, дуже легко читається, відволікає від «тривог».
Історія просто заповнена музикою, що мені дуже подобається. Це саме та родзинка, по якій її можна розпізнати.
Даринка така гарнюня.
Олеся Глазунова, комерційна авторка
Однозначно додаємо книгу до бібліотеки. [...] Дуже люблю, коли пишуть про дітей.
Напевне, цей огляд виявиться таки недостатньо переконливим, якщо не додати до нього коментар однієї «умовної» читачки, що всміхається зі світлини. Здогадуєтеся, чим займається на затишному узбережжі ця десятирічна білявка?
Йой, читає книжку про себе? Цікаво, то що ж вона зараз скаже? Мабуть, почуємо якісь супер-пупер приємні компліменти?
Невже я і справді ось така психопатка, га? Ризикуєш, Авторе, попереджаю! Краще тобі, мабуть, зі мною ніде не перетинатися, окрім як на сторінках історії. Позаяк точнісінько отримуватимеш добрячий ляпас, ферштейн?
◇Звідки беруться «віртуози» своєї справи?◇
✉️ skazochnik01@gmail.com
