Оновлення дарк-фентезі✨

Все за графіком ❤️

Додаю візуал:

AD_4nXd_eUUPuGTSQK1yG-n0ToIHZwfwtbEt_aZ35X0zdnmlWtHiMTVJ80-OXesJe6lyBPsp8eozY_3fV0M5RV_CmVdNj_EM1WVNIaUDaWWvFI2eaa1xcJJRir8mWIg6svwYCBybuya8Hw?key=vILYu2pVDrRYm3b9NO8j6w

Додаю цитату з восьмої частини:

— Ханно! — викликає мене Велес, змушуючи все всередині здригнутися від остраху.

Я повільно крокую вперед, відчуваючи, що мені вже бракує кисню через неконтрольований приступ жаху. Моє тіло не піддається наказам, воно тремтить настільки сильно, що я ніяк не можу зібратися. Велес має рацію: я залякана здобич, яка лише очікує, коли хижак увіп'ється в неї своїми гострими пазурами! Я злюся на саму себе, озираючись на команду, яка вже й не сподівається на перемогу. Здоровань уважно дивиться на мене, хмурячи кудлаті брови.

— Хельго! — спокійно промовляє Грона, даруючи мені свій жалісний погляд, — це вирішальний бій!

Я відчуваю наскільки сильно пітніють мої долоні. Моя супротивниця впевнено крокує вперед, даруючи грайливий погляд Гвінові. Ще до початку бою вона має неабияку перевагу — спокій. Я розумію це, проте, не можу нічого заподіяти, аби припинити нервувати!

— Яке налякане кошеня! — сміється те стерво мені в обличчя, займаючи стійку.

«Яким би не був суперник, ти маєш вивчити його переваги та недоліки», — лунають в думках слова Ангуса.

Які в біса недоліки, га? Я можу бачити самі лише переваги! Я дивлюся на зухвалу посмішку Хельги, тамуючи подих. І що мені робити? Настанови Велеса не допомагають! Я не можу заспокоїтися та уявити те, про що він казав! Мене зараз просто знудить!

— Приготуватися! — наказує нарешті Грона, наче навмисно чекала, коли я хоч трохи заспокоюся.

Займаючи незграбне положення в клятій стійці, я не звертаю уваги ні на що, окрім супротивниці. Ми не відводимо очей одна з одною, очікуючи на подальший наказ. Мій меч дрижить разом зі мною, викликаючи глузливу посмішку Хельги. Яка ганьба! 

❤️ Анотація до книги "Чарна" ❤️

Це доволі моторошна історія про дівчину, яка не має жодних магічних здібностей у світі, де чари важливіші за людське життя. Таких, як вона, називають чарнами — непотребом серед поважного чародійського суспільства Дредмура.

Дредмур — місто, що криється під магічною завісою від жахливих почвар, чиї гострі пазурі ладні розідрати на шматки будь-кого, хто опиниться за межами магічного бар'єра. Втім, по той бік завіси немає значення, чи ти вправний чародій, чи безталанний чарн. Перед обличчям смерті всі рівні.

AD_4nXfibRNTJi-wp7ABiHiwJPvaa5Z2bQdHbUNageKGlolgk_sygNtDXoXypDL30dqeqhSjYQ-KQOpfXQVXP6UybVJm0TVUKVTJa4gy4Ukmnczec8s1lGh_ZrXdPgcaExDRzr0K38GX?key=RIITecFa2ZTyBp_kEI20bbVQ

✨ пс-с-с, ось тут можна подивитися на четвірку головних героїв: ВІЗУАЛ 

❤️ПОЧАТИ ЧИТАТИ ТУТ ❤️

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ганна Симоненко
03.03.2025, 19:47:23

Як же круто прийти додому після роботи, а на тебе чекає така велика глава! Дякую, побігла читати!

Показати 3 відповіді

Ганна Симоненко, Не так довго залишилося)) Дуже рада, що вам подобається ❤️

avatar
Марія Терещенко
03.03.2025, 15:48:44

Дякую
Я тільки почала читати. Бачу яких ви зусиль доклали! Ваша книга мені подобається ще більше. А ще візуали після кожного розділу, то взагалі стріла в моє серце) Щиро радію вашому поверненню

Марія Терещенко, Радію, що подобається ❤️ дякую вам)))

Інші блоги
Що буває, коли автори читають одне одного
Читати інших авторів — небезпечна справа =) Бо ніколи не знаєш, чим це закінчиться: новою ідеєю, раптовою сценою або… двома додатковими розділами в книзі. Ми всі так чи інакше надихаємо одне одного. Чужі персонажі,
Церемонія Вознесіння✨
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті!✨ Ельфи не вірили у тлін і смерть душі. Вони звали це Церемонією Вознесіння. Тіло розвіювали спеціальними чарами і воно сяйливими вогнями сягало небес. Линуло до самої Богині, щоб
Топові цитати з роману "Вороги кохання"
Кохання — це не завжди про слова, а інколи й про вчинки, які говорять набагато більше... Ти можеш отримати лише те, що сам здатен запропонувати, але не більше. — Памʼятаєш, я в дитинстві любив загадки? — Схвально
Критика — це погано для починаючого автора?
Вчора я прочитала один блог і коментарі під ним. І вони змусили мене замислитись про критику та її місце в житті автора. Чи потрібна вона взагалі. І чи критика не знецінить автора. Я вважаю, що об’єктивна критика необхідна,
Зимова казка про королівство ельфів
Зимова казка про королівство ельфів (регулярні оновлення) Скляна тиша обсипалася крихкими осколками, коли задзвеніли ланцюги полонянки. Жахлива Еора щирилася гострими іклами, блищала червоними очима, її шерсть вкрилася
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше