Дякую за довіру!

Дорогі мої читачі! Коли книга починає своє життя – вона з’являється у жанрі останньою. А потім, наче маля, спинається на ніжки й потихеньку прямує нагору. Це природно. Адже лише спадкоємці трону відразу стають королями, та й то у запеклій боротьбі. Детективна історія «Мачо з Баранівки» спочатку не дуже приваблювала своєю назвою, а я не подаю блог на кожний розділ і, думаю, у декого були роздуми: читати чи ні? Та наразі книжечка потрапила у першу двадцятку і має багато щирих відгуків. Значить, попрацювала я не дарма. Дякую за довіру і готую для моїх найкращих - новий БЕЗКОШТОВНИЙ твір.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Пані Влада! Яка цікава й справжня історія, навіть ніскільки не шкода того дикуна, що отримав по заслузі. Вам дуже дякую за сонячний оптимізм і лірику почуттів! Нехай ростуть тисячі Ваших читачів, а ми з радістю читатимемо Ваші чарівні твори!

Влада Клімова
15.02.2025, 22:21:00

Вікторія Мельник, О, красно дякую, Вікторіє! Сонячний оптимізм? Це Ви про слова Леоніда: "Навіщо сяє сонце, коли у мене є Ти?" Так, його щирі почуття до Рити дійсно викликають захоплення. А я готова натхненно переповідати про них моїм романтичним читачам!

avatar
Тала Вовк
15.02.2025, 14:37:00

Як може не приваблювати емоційна і правдива історія молодої жінки, що з однієї прірви потрапляє в іншу? Добре, що Ви даруєте своїм героїням шанс на порятунок! Дуже вдячна за допомогу вірити нам у добро, а ще забувати про те зло, що коїться навкруги. Будьте щасливі!!!

Влада Клімова
15.02.2025, 14:55:55

Тала Вовк, Щиро вдячна Вам, Тало! Ви неймовірно емоційний та романтичний читач. Люблю таких! І дуже старанно працюю над задоволенням потреб прекрасної аудиторії. Щастя навзаєм!!!

Інші блоги
Сьогодні шериф задіє наручники тож там всі 21+)
Привіт, мої любі Спокусники! Мега спекотний розділ вже на сайті. “Шериф для дикої” 18+ Він такий для мене небезпечний. Все, що він дарує, бере сам, і я віддаю. Це все небезпечно. Щоразу, коли я думаю, що контролюю хоча
Чи вірите ви у себе?
Любі, чи часто автори знецінюють себе й не вірять у власний успіх? Думаю, майже кожен автор хоча б раз дивився на свою книгу й думав: «А раптом вона нікому не потрібна?» «А раптом я пишу недостатньо добре?» «Чому
Нарешті вриваємося в ά/Ω/ά та Ω/ά/Ω лінію❤️
Доброї ночі всім, кого давно не бачила в контексті роману «Начинка вишнево-пʼянка». Так, так, робота знову оновлюється і вже навіть приросла трьома новими розділами. Цитата з: Розділ LIII. Летімо в Париж? — Аха-ха,
Дві новини, після яких хочеться все кинути...
Всім привіт. У мене є дві новини, і обидві, на жаль, неприємні. Перша новина: я взяла участь у марафоні, і мене дуже зачепила критика. Мені закинули багато речей: і що в книзі є помилки, і що сюжет та стосунки розвиваються занадто
Який хітрий звір!
— Ти маєш розуміти, Адріане, якщо ви втечете, то підставите під удар зграю. Я змушений буду вжити всіх заходів для захисту клану. Брат уважно дивиться на мене, але в його погляді я не бачу прагнення Альфи підкорити
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше