Свіжий шматок новинки
- Я так розумію, батько не любить шумних місць, - коментую, привертаючи увагу Сергія. Він весь цей час активно щось писав у телефоні. Хотілось заглянути, але ж я культурна дівчинка.
- Після важких робочих днів хочеться відпочити і це найкращий варіант.
- І всіх влаштовує жити за містом? - допитуюсь.
- Не бачу проблем, - знизує плечима. - Якщо комусь кудись треба, на те є авто з водієм.
- В мене теж буде?
- Скоріш за все.
Нічого собі. Я буду їздити мов принцеса.
Нарешті ми зупиняємось перед кованими металевими воротами. Водій чекає поки вони відчиняться, і відновляє рух.
Цікавість перемагає і я знову припадаю до вікна.
Під’їзна дорога до будинку тягнеться напевно кілометр і весь цей шлях довкола блимають кущі, декоративні дерева і зелений газон. Навіть у цю пору він має насичений смарагдовий відтінок.
Нарешті ми під'їжджаємо до будинку і я втрачаю дар мовлення. Невже люди можуть так жити?
Виходжу з машини не відводячи очей від двоповерхового палацу. Фасад з білої цегли, вікна високі з широкими балконами. До масивних вхідних дверей ведуть сходи з мармурного каміння, а поруччя виблискують так, наче вони із золота.
- Це що резиденція короля? - повертаюсь до Сергія, котрий допомагає іншому мовчуну діставати мої валізи з багажника.
- Можливо колись була, - сміється і підходить до мене. - Та зараз тут проживають Крижанські. Ходімо, я маю доручення провести вас до кімнати. Речі Іван потім занесе. Облаштовуйтесь в будинку, а ввечері, коли повернеться Володимир Іванович, буде знайомство з сім'єю.
- Щось я нервую, - вперше визнаю це в голос. Батько якийсь кримінальний авторитет?
Сергій посміхається і бере мене за руку. Незначний жест, але мені відразу стає спокійніше. Поки ми їхали, я навіть трохи звикла до цього чоловіка і мені подобається його м'який характер. І наразі він єдина мені знайома людина.
- У вашого батька цілком легальний бізнес, - лагідно промовляє і веде вбік будинку, не відпускаючи руку. - В Африці він має декілька десятків діамантових шахт і він торгує цими дорогоцінними камінчиками.
Від цієї новини я від подиву відкриваю рота. Нічого собі мій татусь крутиться.
https://booknet.ua/reader/dochka-damantovogo-magnata-b433726?c=4702452&p=1
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОтож у дівчини в голові не вкладається,що такий багатий батько не те що відмовився,але й зовсім не
цікавився і не допомагав.
Наталья Русанова, Вона ще не знає історію батьків. Може для нього є виправдання? А може нема
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати