"Чудовисько для красуні" – сьогодні доступна за НАЙНИЖЧОЮ ціною на передплату!

Попереджаю, що вже з понеділка вартість передплати зросте! А після завершення історії ціна буде ще вищою, і навіть зі знижкою такої ціни, як зараз, вже не буде))

Гадаю, що ця книга буде у мене найбільш об'ємною з усіх, які я писала.

Уривок:

І ось я — у короткому атласному халаті, з розпатланим волоссям, у білизні, розмазаною помадою та очима, що палають жадобою вбивства, рушила коридором у пошуках Ернеста. Коли заходжу в кабінет, його спокійне обличчя викликає в мене тектонічний землетрус емоцій. Я підходжу до чоловіка, мої підбори лунко цокають по підлозі. В очах палає вогонь справедливого гніву, а в руці — телефон, який я з розмаху кидаю перед ним на стіл.

— Ти. Що. До чорта лисого. Наробив?!

Ернест повільно підіймає погляд, з виглядом людини, якій абсолютно все одно.

— Якщо ти про фотографію…

— А про що ще?! — вибухаю я, нахиляючись над столом, щоб наблизитися до нього.

І тут, з-за моєї спини, хтось голосно відкашлюється.

Я повільно повертаю голову… і застигаю.

Позаду стоять троє чоловіків у дорогих костюмах. Їхні обличчя нічого не виражають, але я бачу, як в одного з них сіпається куточок рота.

О Боже.

Я досі нахилена. У короткому халаті. У білизні. Стрімко вирівнююся,  удаючи, що нічого не сталося.

— Ой, а що ви тут робите? — хіхікаю я, спираючись на стіл, ніби так і треба.

Один із чоловіків відкашлюється ще раз.

— У нас тут…

— Ну навіщо ж працювати в день нашого весілля? — зухвало перебиваю я його, відкидаючи волосся назад, відкриваю їм кращий вид.

Також зараз діє знижкою у 18% книга «Солодка боротьба»

Уривок:

— Ти знаєш, на що погоджуєшся? — питаю, нахиляючись до нього ближче. Так близько, що я можу розгледіти легку тінь щетини на його підборідді, відчути його тепло, його цитрусовий аромат.

— Абсолютно, — відповідає він, і в його голосі немає навіть найменшої нотки вагання. — Я піду з тобою на це весілля. І зроблю все, щоб твій колишній навіть не сумнівався в тому, що ти зробила правильний вибір.

Його слова залишають мене безмовною. У повітрі повисає напруга, яка має на собі всі недомовлені запитання та підсвідомі сподівання. І тепер, замість безглуздої самотньої вечері, я опинилася в ситуації, де все раптом може змінитися.

— Я не думаю, що у нас вийде, — бубню я, намагаючись зберегти певну дистанцію.

Фелікс підводиться з місця й, не сказавши ані слова, пересідає ближче. Він опускається на стілець поряд, і в цей момент щось зміщується в повітрі, ніби ми обидва знаходимося в полі невидимої напруги, яка повільно стискається навколо нас. Він не квапиться. Його рухи впевнені, навіть трохи демонстративні, як у когось, хто точно знає, що робить. Халат на ньому злегка розкривається на грудях, показуючи трохи більше, ніж, можливо, пристойно. І я мимоволі ловлю себе на думці, що Фелікс справді приділяє увагу собі. 

Він бере мій стілець і легко відсуває його від столу разом зі мною. Я майже не встигаю зрозуміти, що відбувається, як опиняюся між його колінами, ніби в пастці. Мої ноги торкаються його, і від цього дотику мені робиться майже спекотно. Відчуття такі ж заплутані, як і мої думки. 

О, ні. Він же не збирається…?

Чоловік запускає руку в моє волосся. Його пальці ковзають по волоссю, збираючи їх у долоню, ніжно, але з таким прихованим натиском, ніби він знає, що саме робить і чому це для нього важливо. Це водночас лякає та розбурхує, адже я не звикла, щоб хтось торкався мене так легко, з такою впевненістю. Його обличчя так близько, що я бачу шоколадний відтінок його очей у м'якому світлі. Моє серце б'ється швидше, наче спробувало вийти на свободу, а я не можу вирішити, чи відчуваю страх, чи збудження.

— Знаєш, чому це вийде? — питає він тихо, нахилившись ближче до мого вуха. Його голос обволікає мене, змушуючи сиріт повиступати на шкірі.

— Чому? — питаю я, і це звучить майже як шепіт, як виклик.

Наші обличчя стають настільки близькими, що я можу відчути його теплий подих на своїх губах. Його губи ніжно торкаються куточка мого рота. Я завмираю, відчуваючи, як хвиля збудження пронизує мене від цього короткого, ледве відчутного контакту. 

До речі, цікавий факт для тих, хто вже читав обидві книги, але не помітив цього, — Теодор (брат Ернеста) з’являвся у 33 главі книги «Солодка боротьба».

Щиро дякую, що читаєте мої книги, підтримуєте та залишаєте коментарі! ❤️