Дивно, що він узагалі звернув на це увагу. Я була впевнена, що в його намаганні врятувати свій шлюб, він навіть не помітить такої дрібниці. Але я справді попросила старшу медсестру підкоригувати мій графік, попередньо впевнившись, що наші чергування з Олегом більше не співпадатимуть.

Та, схоже, мій колишній коханець, незважаючи на всі спроби створити ілюзію зразкового сім’янина, не втратив контролю над тим, що відбувається в лікарні. Особливо, коли йдеться про мене.

— Це було моє прохання — не ставити нас в одну зміну, — кажу я, глибоко вдихаючи, щоб упоратися з хвилею адреналіну.

— І чому мене ніхто до відома не поставив? — його голос холоне.

— А що, дружина вже дозволяє тобі залишатися на нічні чергування? — відпускаю ядовиту фразу, хоча всередині все зводить від утоми й образи.

— Що, чорт забирай, ти твориш? — він майже задихається від злості, і я чую, як напруга прорізається в його голосі.

Мені навіть цікаво, яке у нього зараз обличчя. Здивоване? Розлючене? Та, мабуть, я не хочу цього бачити. Не знаю, чи вистачило б мені сил зберегти самовладання, не зірватися, не показати йому своєї слабкості.

— Мені все набридло, Олеже, — кажу чітко, відчуваючи, ніби стрибаю в безодню без парашута.

— Що ти маєш на увазі?

— Я прийняла рішення. Ми остаточно розлучаємося.

 Всі знають, що грати з вогнем небезпечно. Але чи зможе вчасно зупинитися, коли серце вже давно зробило вибір?

• Лікарня. Суперництво. Плітки.
• Щастя, що гірчить на губах.
• Тепло, яке змушує забути про всі сумніви.

 Нова глава вже чекає на вас! Заходьте, читайте, коментуйте!

 Читати тут: