Чи багато у вас друзів

Вітаю. Ось сиділа я сьогодні й над питанням дружби. Чи є у вас щирі друзі. От такі щоб пішли за вас горою? Всі мої герої зазвичай мають обмежену кількість друзів. Чому? Це мабуть від мене їм дісталося. Я людина з високим почуттям емпатії й мабуть через це важко знаходжу собі "саме тих" людей. Це один факт про мене. 

Така ж сама й Марта з роману Коли закінчиться ненависть, або ж Рита з Гіркий смак твого кохання. Вони чуйні й вміють співчувати. Але подруг майже не мають. Та саме ці дві героїні прийшлися по душі читачам. Мабуть тому що саме з ними я маю найбільший емоційний зв'язок. І таке буває♥️

Всім тихої й мирної ночі. Віримо в перемогу)

 

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Єва Сова
15.01.2025, 23:19:09

Друзі? Колись здавалося, що в мене чудові друзі, надійні та розуміючі. І я була за них горою. Але одних відсіяв 14-й рік, а ще декого - 22-й. Залишилися одна-дві людини, і ті далеко.
Справжні друзі - це подарунок долі, і з часом такі подарунки зустрічаються все рідше. Та й потребуєш їх все менше. Бо трохи починаєш розуміти, як життя влаштовано.

Лада Короп
16.01.2025, 08:26:31

Eva SOVA, Дякую за вашу відповідь)

Інші блоги
До вашої уваги сімейна драма...
Зустрічайти нову історію кохання — «Нове життя… з тобою». Для мене це не просто черговий роман. Бо я писала його попри всі перешкоди, які виникали на моєму шляху. Я живу в місті Суми, тому, думаю, ви розумієте,
Рецензія
На твір "Країна рожевих мрій" " авторки Тетяни Гищак в рамках марафону взаємного читання. Сюжет Людство таки догралося і влаштувало ядерну війну. Крім пацюків і тарганів вижили також люди, як найбільш
Дві новини, після яких хочеться все кинути...
Всім привіт. У мене є дві новини, і обидві, на жаль, неприємні. Перша новина: я взяла участь у марафоні, і мене дуже зачепила критика. Мені закинули багато речей: і що в книзі є помилки, і що сюжет та стосунки розвиваються занадто
Чи вірите ви у себе?
Любі, чи часто автори знецінюють себе й не вірять у власний успіх? Думаю, майже кожен автор хоча б раз дивився на свою книгу й думав: «А раптом вона нікому не потрібна?» «А раптом я пишу недостатньо добре?» «Чому
Перші привітання та побажання для Лізи
Спочатку вітали батьки, потім кращий друг, а що із цього вийшло: — Мамо, тату, я дуже вдячна вам за подарунок. Він справді дуже гарний. А про наречених мені ще рано думати, адже я лише вступаю до університету. —
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше