«Табу на реальність» — коли гра стає небезпечно реальною. Я довго відкладала цю книгу, але цього тижня нарешті прочитала. Я починала читати цю історію, очікуючи чогось легкого, але дуже швидко зрозуміла, що

Мій творчий процес іноді виглядає саме так)))Планувала відпочити, але в голові з’явилася одна цікава ідея. А потім ще одна… І понеслося! Зізнавайтеся, у вас теж буває, що найкращі ідеї приходять зовсім не вчасно?Бажано

Доброго часу доби, шановне панство. Пишу вам, бо треба)) Якось у блогах пообіцяла, що як тільки книга «Багряні пута» буде підходити до завершення, я про це повідомлю. Отже, офіційно повідомляю, що до завершення книги

Елевонда. Мене завжди цікавило питання мотивації Алітарії, бо зі всіх моїх лиходійок, вона була тією історію, якої я не знала до сотаннього. І ненавиділа також. І чесно я думала, що причина з якої вона знущалася з Мельгії –

Знаєте, що найгірше в переломі ноги? Ні, навіть не сам перелом. А момент, коли тобі доводиться півтора місяця переважно лежати й усвідомлювати, що твій маршрут на найближчий час — ліжко, кухня, туалет і назад. І то з пригодами. Спочатку