Знаєте, що найгірше в переломі ноги? Ні, навіть не сам перелом. А момент, коли тобі доводиться півтора місяця переважно лежати й усвідомлювати, що твій маршрут на найближчий час — ліжко, кухня, туалет і назад. І то з пригодами.

Спочатку я думала, що нарешті відпочину. Подивлюся серіали, почитаю, висплюся, побуду нормальною людиною, яка нічого не робить.

Ага. Щас.

Мій мозок, мабуть, вирішив, що якщо тіло тимчасово вийшло з чату, то уява повинна відпрацьовувати за двох. Почали снитися сюжети. Причому не нормальні сни, де ти купуєш хліб або запізнюєшся на автобус. Ні. Тут тобі й некроманти, й мафія, і боги, і серійні вбивці, і якісь абсолютно ненормальні мешканці Сум. І найгірше — я прокидалася й думала: «О, а з цього ж можна зробити книгу!» Звичайна людина записала б сон і забула. Я відкривала документ. Потім ще один. І ще.

Коротше, нога заживала, а кількість літературних проблем невпинно зростала.

Тому вирішила провести невеличку інвентаризацію того, що вже написано, поставлено в графік і що ще чекає своєї черги.

Попереджаю: цей список може створити враження, що я остаточно поїхала дахом. Але дах на місці. Просто там тепер живуть персонажі, й вони не платять за оренду.

Частина перша. Написано, заплановано, назад дороги немає

Почнемо з найприємнішого: деякі історії вже повністю підготовлені, а їхні розділи стоять у графіку публікацій.

Тобто моїм героям уже призначено дати, коли вони повинні страждати. І цього разу навіть авторське натхнення їм не допоможе.

«(Не) зійтися знов»

Тут у нас двоє людей, які чудово вміють кохати одне одного, але категорично не вміють перебувати у стосунках.

Вони можуть бути друзями. Можуть бути парою. Можуть розійтися. Можуть знову зійтися. А можуть оголосити, що вони просто друзі, й поводитися так, що в самої дружби почнеться нервовий тик.

Усі 41 розділ уже підготовлені.

Фінал — 20 листопада 2026 року о 09:00.

«Дитя Кібели: Вогонь і тіні»

Аліна вирвалася з Афін і вирішила побудувати світ, у якому боги не диктуватимуть усім правила.

Боги, звісно, не оцінили.

Тепер маємо Степ, свободу, небезпечних дітей молодих богів, повернення минулого та чергову демонстрацію того, що безсмертя зовсім не гарантує наявності здорового глузду.

Фінал — 22 листопада 2026 року о 19:00.

«Рапунцель: казка, яку не розкажуть»

Пам'ятаєте злу Матінку Ґотель, яка викрала принцесу й замкнула у вежі?

А тепер уявіть, що вам розповіли не всю історію.

У моїй версії королівська родина має такі скелети в шафі, що їм уже потрібна окрема крипта.

Сім гріхів. Сім частин. І зовсім інший погляд на знайому казку.

Фінал — 9 листопада 2026 року о 21:00.

«А бабки тут не тихі»

А ось це вже моя особлива любов.

Уявіть: ви молода жінка, працюєте офіціанткою, маєте купу проблем і отримуєте у спадок квартиру від бабусі.

Чудово!

Тільки бабуся померла.

А потім воскресла.

А потім почала жерти людей.

І тепер замість організації похорону доводиться розбиратися із зомбіапокаліпсисом у Сумах.

Книга з ненормативною лексикою, чорним гумором і пенсіонерами, яких навіть смерть не змогла змусити поводитися пристойно.

Старт — 9 листопада о 15:00. Уже заплановано 20 розділів і пролог, остання дата поточного графіка — 29 листопада.

«Дружина ворога»

Переходимо до мафії. Бо зомбі й богів мені, очевидно, було замало.

Валентина Вітале двадцять три роки вважалася мертвою. А потім повернулася, отримала контрольний пакет акцій і зіпсувала настрій п'яти найвпливовішим мафіозним родинам.

Даміано Россі пропонує їй шлюб за контрактом.

Окремі спальні. Жодних дітей. Жодних почуттів. Не забувати, що вони вороги.

П'ятдесят чотири розділи, щоб перевірити, наскільки добре ці двоє читають договори.

Старт — 22 листопада 2026 року о 16:00. Фінал — 8 березня 2027 року.

Так, на Восьме березня я підготувала вам фінал мафіозної історії. Квіти — це прекрасно, але корпоративні війни теж нічого.

«Казка, яку не розкажуть: сім прекрасних гріхів»

Тут усе просто: сім знайомих казок закінчилися неправильно.

Принцеси виросли, захопили владу, поділили континент і тепер почуваються прекрасно. Чого не скажеш про решту населення.

А головного героя після чергової п'яної ночі оголошують обранцем із пророцтва.

Особисто я на його місці попросила б повернути мене до похмілля.

Старт — 1 грудня 2026 року о 18:00. Перші десять розділів уже стоять у графіку. Це поки початок публікації, а не оголошення фіналу.

«Нас було двоє»

Одна з найважчих історій у моєму списку.

Двоє близнюків із 2026 року опиняються на Русі напередодні хрещення. Волхви, давні боги, магія, боротьба за владу й питання, на яке немає правильної відповіді: чи маєш ти право змінювати історію, якщо знаєш, що станеться далі?

Один хоче зберегти минуле. Інша — переписати його.

І дуже швидко виявляється, що історія не любить редакторів.

18+. Роман містить важкі сцени насильства, примусу, рабства та жертвопринесень.

Прем'єра — 13 грудня 2026 року о 19:00. Фінал — 14 березня 2027 року.

У графіку вже всі 79 розділів, пролог та епілог.

«Годинникар»

Кажуть, час лікує. Але я вирішила, що значно цікавіше, коли він показує, скільки людині залишилося жити.

Евелін Морвей отримує справу із серійними вбивствами, загадковими годинниками й таємничим Годинникарем.

А ще в цьому світі можна змінювати минуле.

Прекрасна можливість усе виправити. Або остаточно зламати.

І ось тут у мене спеціальний новорічний подарунок читачам.

31 грудня о 20:00 стартує «Годинникар».

О 21:00 — другий розділ.

О 22:00 — третій.

О 23:00 — четвертий.

А рівно опівночі, уже 1 січня, — п'ятий.

Тож якщо вам набридне олів'є, можете зустріти Новий рік із серійним убивцею.

Фінал — 14 квітня 2027 року. Усі 62 частини вже заплановані.

«Вуса, собака і двері в базар»

Повертаємося в Суми!

Бруні вирішив розширити бізнес і потрапив на Темний Центральний базар. Там можна придбати практично все: удачу, спогади, чужу долю.

Загалом звичайний ринок. Тільки розраховуватися краще не душею.

А ще є джин Адул, який знає, чого ти хочеш, раніше за тебе самого.

Старт — 1 березня 2027 року. Фінал — 20 березня.

Двадцять днів щоденних пригод о 13:00.

«Череп, мобіла і двері в маршрутку»

Ви думали, що сумські маршрутки перебувають у поганому стані?

Знайомтеся зі Стасіком.Він некромант. І водій.А його маршрутка настільки мертва, що щоранку потребує ритуалу воскресіння.Пасажири — відьми, демони, боги й люди, які просто хочуть доїхати на роботу.І найстрашніше тут не нечисть. Найстрашніше — почути посеред поїздки: «А чого знову подорожчало?»

Старт — 1 травня 2027 року. Фінал — 19 травня.

Усі 19 частин уже заплановані.

Ось така в нас перша частина списку.

Десять книг. Більшість із них уже мають заплановані фінали. І найголовніше — я можу спокійно займатися новими історіями, поки ці поступово доходять до читачів.

Хоча слово «спокійно» в моєму випадку, мабуть, варто взяти в дуже великі лапки.

Частина друга. Те, що ще живе в моїй голові

А ось тут починається найнебезпечніше.

Тому що, поки одні книги ставали в графік, інші вже вимагали обкладинок, анотацій, нових персонажів і моєї останньої нервової клітини.

Франція XVII століття

У планах одразу дві історії: «Le Prix de la liberté» та «Le Roi des Mensonges».

Тож до французького двору ми ще повернемося. Там усе ще залишилися люди, які вважають, що можуть обдурити долю, почуття й одне одного.

Особливо одне одного.

«Дитя Кібели: Тенета долі»

Четверта книга циклу «Степ і Олімп».

Аліна пройшла через стільки випробувань, що нормальна авторка вже відправила б її на відпочинок.

Але я не нормальна авторка.

Тому попереду нові наслідки влади, свободи й рішень, які неможливо скасувати.

«Доньки вічності» та «Пісня Богів»

Дві історії для тих, кому до душі темне фентезі, давні сили, складні долі та персонажі, яким навіть боги не завжди здатні допомогти.

А тепер — ще шість історій зі світу «Магічних Сум».

Так, шість.

Ні, я не збираюся зупинятися.

• «Голос, ключі і двері в оренду» — магічна нерухомість і рієлтор Славік.

• «Копита, ксива і двері у відділок» — правоохоронці, відьмаки й дорожні пригоди.

• «Очі, срібло і двері в лікарню» — магічна медицина, де навіть у реєстратурі краще не втрачати терпіння.

• «Серце, тиша і двері в Суми» — нові таємниці міста та його мешканців.

• «Форма, квиток і двері в купе» — потяг Київ — Суми, в якому не всі пасажири належать до людського виду.

• «Луска, пляшка і двері в очерет» — русалка Аделіна та пригоди на Пслі.

Словом, якщо колись у Сумах відкриють департамент магічних надзвичайних ситуацій, я вже знаю, кому надсилати резюме персонажів.

«Школа болю» - постібемося над закушеною верхньою губою? 

Історія про загадкові зникнення

Ще один задум — містичний підлітковий детектив із Кетрін, Стівом, Олівією та Джаредом.

І ще одна можлива колаборація!

Ми з TeyLemishNock уже маємо спільний проєкт — «Дружина за контрактом. Дракон не додавався».

І, можливо, наступного разу вирушимо у вікторіанську Англію.

Там на нас чекає некромантка Лізі, вампір Таліан Нойр і Лондон XIX століття, в якому проблеми виникають навіть після смерті.

Поки це лише можливий спільний проєкт, але я вже підозрюю, що мертвим краще заздалегідь писати заяву на відпустку.

Частина третя. А тепер головне питання: я взагалі нормальна?

Не знаю.

З одного боку, півтора місяця вимушеного лежачого життя — задоволення сумнівне. Особливо коли ти звикла працювати, рухатися, займатися десятком справ одночасно.

З іншого — за цей час я зрозуміла одну річ.

Можна тимчасово втратити можливість нормально ходити, але не обов'язково втрачати можливість щось створювати. Коли тіло вимагало спокою, фантазія вирішила, що саме час захопити владу.

І тепер я маю десять книг із підготовленими графіками, ще чотирнадцять проєктів у планах та абсолютно нездорову кількість персонажів, які приходять до мене навіть уві сні.

Деякі історії народжувалися зі сновидінь. Деякі — з одного випадкового запитання «А що, якби?..». Деякі взагалі не планувалися, але нахабно прийшли й оселилися в голові.

І, мабуть, найсмішніше в усьому цьому те, що я ж справді збиралася відпочивати.

ВІДПОЧИВАТИ, БЛЯХА.

Тепер мої читачі забезпечені пригодами до травня, мафія вже має розклад, боги готуються до війни, некромант заводить маршрутку, а бабуся після смерті відмовляється дотримуватися правил пристойності. І знаєте що?

Мені це подобається.

Не перелом, звісно. Його я б залюбки викреслила із сюжету свого життя. А от усе, що народилося за цей час, — точно ні.

Тому в мене до вас два запитання.

По-перше, на яку з майбутніх історій ви чекаєте найбільше? Може, саме ваша відповідь допоможе мені визначитися, за що братися далі.

А по-друге, чи снилися вам коли-небудь настільки цікаві сни, що після пробудження хотілося перетворити їх на книгу?

Бо я тепер трохи боюся засинати. Раптом завтра прокинуся, а в голові вже готовий план ще однієї трилогії. І це буде вже не творчість.

Це буде рецидив.