Елевонда. Мене завжди цікавило питання мотивації Алітарії, бо зі всіх моїх лиходійок, вона була тією історію, якої я не знала до сотаннього. І ненавиділа також.

І чесно я думала, що причина з якої вона знущалася з Мельгії – помста за щось, але ні...

Усе виявилося складніше, а ще дало пояснення деяким нелогічним моментам. 

Ну і тепер Альмір для мене просто вже залізобетонно зайняв перше місце серед найгірших чоловічих персонажів. Раніше там був Емборо, який тепер на другому місці. 

Ці двоє персонажів і ще один з невикладеної тут книги...так і хочеться сказати, вони не з цієї сімї, вони з прийомної. А я їх не знаю і знати не хочу. 

Що ж повертаємося до Алітарії і до чого там взагалі Альмір. 

– Ти не проти? – зі скептицизмом запитав він. 

Вона вивільнила свою руку з його і подивилася на нього презирливо. 

– А вас…щось не влаштовує Шазерде Альміре? 

Він аж закляк від такого тону. Ось чому він її недолюблював, надто багато вона собі дозволяла. 

– Ми тут не за цим,  – відповів холодно.  

– І що з того? – ледь всміхнулася вона, – я думала ти будеш виконувати усе, що скаже Мельгі аби відмолити свої гріхи. 

Алітарія склала руки на грудях, спопеляючи його смертоносним поглядом і мабуть, згадуючи незлим тихим словом. 

Але усмішка її була надто вже поблажлива, наче вона знала щось більше, ніж хотіла говорити. 

– А все ж почалося через тебе, – раптом ні з того почала вона. 

– Щазерді Алітаріє? – не зрозумів він таку різку зміну настрою. 

Може вона вже збожеволіла від усіх своїх вчинків. Тоді з нею буде простіше впоратися. 

– Це я…попросила Ташена врятувати Мельгі, – відповіла вона чесно. 

– Ти? – скептично перепитав він, – і навіщо ж ти це зробила?

– Ти знаєш відповідь. Щоб врятувати її від тебе, – сказала з втомливою усмішкою. 

Наче людина, яка так довго бігла до своєї цілі, що навіть виконавши її не відчула радості чи тріумфу. 

Алітарія скривилася і зі щирою ненавистю прошипіла. 

– Знаєш…це не перше моє життя. У попередньому я нормально сприйняла зміну наречених. Адже тоді не бачила різниці…і становище для мене не грало жодної ролі, – почала неочікувано говорити вона. 

Альмір завмер дивлячись на неї здивовано, а ще відчув, що починає усе розуміти. 

– Ти дізналася, – констатував факт він, а вона лиш кивнула. 

– Так…Знаєш, я дуже довго не могла зрозуміти, чому ж наречених насправді поміняли. Якщо до того Шазерде Ельмері чомусь усе цілком і повністю влаштовувало. А потім дізналася, що це її улюблений старший син попросив, – подивилася на нього презирливо і ще якось так, як він інколи дивився на неї. 

Наче він для Тарі лише порожнє місце. 

– Тоді, що ж сталося у тому житті такого, що ти наче з ланцюга зірвалася, – ідеальніше порівняння годі й шукати для її поведінки. 

Алітарія ледь усміхнулася. 

– Бо Мельгія завершила своє життя самогубством, – відповіла вона і він відчув як підлога під ногами, наче зникає. 

У сенсі Мельгі завершила життя самогубством. Вона, точно бреше, щоб вивести його на емоції абощо.

– Ти збожеволіла? – він в гніві схопив її за руку і вона скрикнула від того наскільки сильно він стиснув. 

– Псих, – констатувала факт вона, – і такий як ти буде правити нашою країною, – прошипіла вона, – Ельмері дуже прорахувалася. Хай би сиділа тихенько і не рипалася, бо я принаймні могла б поставити такого як ти на місце, – сказала вона і її очі зблиснули божевільним блиском. 

Він аж відпустив її від несподіванки. 

– Чи ти справді вважаєш, що я покинула б Ташена заради такого сміття як ти? – цього разу слова вона не підбирала, – у минулому ти зруйнував Мельгії життя поки я була щаслива з твоїм братом. У цьому я зруйнувала власне аби вона була щаслива, – відповіла Алітарія. 

Мельгія була для нього у першу чергу подругою, тож повірити, що він міг якось довести її до такого було складно. 

Алітарія лиш таємниче усміхнулася. 

– Зовсім скоро. Ця подія почнеться зовсім скоро. О, і ще одне швидше закінчиш – буде більше часу на інші справи, – сказала вона і помахала рукою на прощання, хоча за правилами мала вклонитися. 

А після того більше нічого не сказавши поспішила коридором. Не прощаючись. 

Елевонда. Але що цікаво, це не виправдовує Алітарію. Особливо, зважаючи на те, що, коли вона вперше потрапила в Меделентен – вирішила забрати собі це королівство і бажано без Емборо в комплекті. І вона не сказала Альміру правду, наче хотіла аби історія таки повторилася...просто аби вона і Мельгія не мали до цього жодного відношення. 

А ще забула додати це в розділ, але вона мала ще сказати, що хотіла аби Мельгія стала достатньо сильною, аби могла всім протистояти.