Чи може все подолати кохання?

Ні. Нічого воно не долає. Якщо двоє не хочуть.

Але героям наступної книги пощастило трохи більше. І вони перемогли все - чужі плани, людей які їх намагались роз'єднати, власні страхи і непорозуміння.

Книга майже завершена. Там буквально останні дні передплати. Я отримала від неї задоволеня, адже вона не типова і водночас сповена несподіваними поворотами. 

Анотація до книги "Пʼянкий гріх"

Вчора вона нишпорила в моєму будинку, а сьогодні виявилась донькою нареченої мого брата...

— Щось у мене голова розболілась… Піду, певно, до себе… — каже вона невпевнено.
— Іди привітайся! Не псуй нам вечір від самого початку! — в голосі Анастасії з'являються строгі нотки. З сарказмом думаю, що таким тоном вона й Ореста буде колись виховувати.
Мала нічого не відповідає, але виходить. І щойно підходить до нас і наші погляди зустрічаються, я ніби провалююсь у прірву. Я б впізнав її, навіть якби наша зустріч відбувалась в повній темряві. По відбитку коліна, наприклад.
— Добрий вечір, — каже вона, дивлячись мені прямо в очі.
Здається, хтось тут випив хороброї води. Але я швидко змушу її пасувати перед мною. Хай лише ми опинимось наодинці.

Інша історія кохання не менш вражаюча. І вона теж добігає кінця. І це "Колишня наречена". Чи стане вона нареченою знову і чи подолають всіх ворогів Руслан і Діана? 

Читайте в книзі. 

Отже, купуйте  і читайте поки дешевше. Бо ціна на обидві книги після завершення виросте. 

"Пʼянкий гріх"

"Колишня наречена".

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Новий розділ
Якби я вміла правильно розплановувати тиждень — наступний розділ був би по графіку. Через день. Але хороший настрій, наявність натхнення та ракетна небезпека роблять свою справу ? (геть не смішно ?) Тому оновлення
А далі що? (оновлення Порталу)
Можна подумати, що світ «Порталу у Гріх» населяють якісь залізні й невтомні кіборги. Але ні. Всі люди, і мають свою межу. Наша читачка тим паче. – Що далі, кицюню? Є сили і настрій продовжувати? Чи хочеш перепочити?
Таємниця Геліос-5
— Що це за тварюки, Сімоне? — м’яко запитав я за кілька хвилин. — Їх надто багато, щоб бути випадковими прибульцями. Чому ж тоді сканери орбітальної розвідки нічого не зафіксували, коли тільки закладали колонію? —
Дистанція...
Ремонт у садибі вже добігав кінця. У будинку затерли останні шви, поставили ту саму піч-духовку, встановили сантехніку. Даніелла дедалі частіше пропадала на верхніх терасах, і ми майже перестали перетинатися вдень. Я бачив
✨читати чи слухати?✨
Сьогодні трішки поекспериментувала — озвучила невеликий фрагмент своєї книги! ​Часто помічаю, як інші автори діляться подібним форматом: хтось начитує текст самостійно, хтось звертається до професійних дикторів.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше