1 січня, останній розділ і Париж

З новим 2025! ))))) Нарешті заплановане закінчено, і я видихаю. Останні рядки короткого любовного фентезі роману про Валентину та Арсенія, було написано вже в салоні літака Гамбург-Париж. І я сама собі здаюсь такою богемною дамою на кшталт Хемінгуея в образі жінки 21 сторіччя. Аби ж це був ще й такий же глибокий шедевр))) Але не так важливо, шедевр чи ні. Цей твір я все одно ще допрацюю. А важливо, що план виконано. 1 січня 2025 року я закінчила останній розділ Валентини, як і було запланованого. Незабаром його буде опубліковано. Полумʼя та лід опублікувала ще вчора. І тепер я без докорів сумління відправляюся святкувати і за півгодини приземляюся у Парижі. Де три дні буду лише гуляти, пити вино, займатися сексом і надихатися на редактору другої книги –  там багато еротики, і все буде у Франції. То ж –  дякую всім і до зустрічі)) Поперелу ще багато цікавого)))

Із Парижа з любовʼю,

Єва

p. S. Як сюди додати фото Ейфелевої вежі та Нотр-Даму?

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Дурні жарти і їх наслідки
Вітання Поговоримо про дурні жарти) По іншому не знаю як сказати...можливо не до речні? Або ж недолугі...не розмуні? У вас бувало таке що щось ляпнув, а потім ходив і думав..нащо я то сказав? Або ж відчував той самий
Останні години знижки!
Привіт, мої любі Спокусники! Сьогодні у мене діють смачні знижки на дуже спекотні і водночас ніжні книги. "Весільний ранок у Вегасі" - 20% Айві прокидається одруженою після шаленого вечора у Вегасі. Чи стане
Найкращі пігулки для пораненого серця)
Вітаю, мої любі читачі!) Сьогодні хочу нагадати про дуже добру романтичну та водночас комедійну книжку. Завжди її рекомендую, бо для мене вона "саме те", якщо потрібно відпочити))) Історія ця про лікарів) Чоловічі образи
Байдужа. Моя.
Сонечки, привіт! Сьогодні протягом доби, діятиме знижка на один з моїх самих об’ємних романів БАЙДУЖА. МОЯ. яка захопить у полон з перших рядків. Що робити, якщо кохаєш дівчину понад усе, а у відповідь отримуєш
Іноді руки опускаються... Як повірити у свої сили?
Буває, сидиш над текстом і думаєш: ну що за дурню я пишу? Мабуть, я просто не вмію це робити красиво, як інші автори. Одразу хочеться все кинути. А потім згадую Маркеса. Він писав свою головну книгу 18 місяців, увіз у борги,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше