Юджин Перо - "Розлучення. Ти більше не мій"

Дорогі читачі!

У прекрасного автора Юджина Перо вийшла неймовірно цікава новинка. Запрошую і вас приєднатися до читання:

"Розлучення. Ти більше не мій"

Анотація:

Мій світ зруйнувався в один момент, а точніше – в один звичний вечір. Несподіване зізнання чоловіка: «Я хочу розлучитися» – розділило моє життя на «до» і «після». Ми були разом сім років, п'ять років намагалися завести дитину, і тепер усе зникло. Я більше не знала, що робити далі.

Але ж це «далі» існує? Після болю, страждань і невпевненості в собі є продовження?

Чи зможу я почати все спочатку? Чи зможу зрозуміти, чому все так вийшло? А, може, справа зовсім не в мені? І що робити, якщо в один прекрасний момент чоловік вирішить повернутися? Чи зможу я пробачити його і почати все з чистого аркуша? Чи краще перекреслити все раз і назавжди, щоб не було більше болю?

В тексті є:

#кохання

#труднощі

#непорозуміння

#ненависть

#бажання бути разом

#переосмислення_життя

#ХЕ

Уривок:

Він знову мовчав. Я ж відчувала, як повітря стискається, як простір між нами стає холодним і важким. Я не могла більше сидіти. Мій розум вибухнув від цих думок. Я підскочила з місця, лють і образа змішалися, змусивши мене стрибнути до нього, силою хапаючи за плечі.

– Ти зрадив мене! – прошипіла в люті. – Ти зрадив мене! Усі твої клятви – ніщо. Ти покидьок! Я ненавиджу тебе, чуєш! І її ненавиджу, всіх ненавиджу!

Він відсторонив мої руки, обличчя його стало жорстким, а погляд – холодним.

– Ти не слухаєш, ніколи, – сказав він тихо, немов моя істерика не мала до нього жодного стосунку. – Я втомився. Втомився від усього. Від нас. Я не хочу більше так жити. Це не про неї, не про дітей. Це про нас, а точніше – про те, що нас більше немає.

Відсахнувшись, хапаючи ротом повітря, щоб заспокоїтися, я опустила голову і на очах з'явилася пелена зі сліз. Було відчуття, що найдорожча людина просто розрізала серце ножем на дрібні шматочки. Пошматував усе, включно з душею. Усе моє життя перетворилося на якийсь жарт, а всі цілі, плани на ніщо. Я більше не знала, що мені робити. 

Приєднуйтесь до читання! (Посилання)

З Любов’ю, Тетяна Барматті!