Історія про історію "Вірю чи не вірю"
Всім доброго часу доби.
Прийшов час продовжити мій флешмоб. Цього разу розповім про невелике оповідання "Вірю чи не вірю", яке було засновано на реальних подіях, але невеличкою різницею. Може комусь буде цікаво...)))
Попередні мої блоги флешмобу:
Історія про історію "Оплата пройшла успішно"
Історія про історію "Найтемніша ніч"
Історія про історію "Босорка. Помста"
Історія про історію "Вірю чи не вірю"
Також запрошує почитати блоги інших авторів, там досить цікаво і їх вже багатенько назбиралося))
Історія про історію "Твої очі", Валерія Оквітань
Історія про історію "Відмина служба підтримки", Юлія Богута
Історія про історію "Магічний дизайн замовляли?", Лара Роса
Історія про історію "Відьма та Декан", Наталка Черешня
Історія про історію "Холоднокровні", Інна Турянська
Історія про історію "П’ятий із його гріхів", Юлія Міхаліна
Історія про історію "Веселого Різдва", Діана Козловська
Історія про історію "Прихильниця диявола", langouer
Історія про історію "Зберігачі", Тетяна Гищак
Історія про історію "Сумніви", Валерія Серпень
Історія про історію "Вихор почуттів", Ксенія Стрілець
Історія про історію "Карма", Ксенія Демиденко
Історія про історію "Камінці", Тетяна Гуркало
Історія про історію "Захід сонця затих", Selene Evance
Історія про історію "Цикл книг. Котіарн", Анітка Санніфео
Історія про історію "Медіум", Дар’я Новицька
Історія про історію "Безіменний", Олександра Чернобай
Історія про історію "Крізь помилки минулого", Сафо Мелі
Історія про історію "Крила Хаосу", Лара Роса
Історія про історію "Як та ворожка ворожила", Ніка Цвітан
Історія про історію "Апельсинчик та його сонце", Ханна Трунова
Історія про історію "Мережа Дім...", Ханна Трунова
Історія про історію "Мій недолугий бос", Ксенія Стрілець
Історія про історію "Зовсім інша історія…", Тетяна Овчіннікова
Історія про історію "Закон збереження мрії", Єва Ромік
Історія про історію "Закон збереження життя", "Закон збереження кохання", Єва Ромік
Далі у тексті можливі Спойлери!
Готуючись до написання дипломної роботи, Семен стикається з великою кількістю проблем та труднощів на цьому шляху. А найголовніше - йому не вірять, що він сам може написати диплом.
Що ж… То був дуже важкий навчальний рік для мене. Але я досі пишаюся собою, як все вдалося вирулити. В цій історії я змінив імена, не вказував місце дії і навіть тему диплома нову вигадав)) Проте все інше приблизно так і було.
За 5 навчальних років я змінив 6 наукових керівників. Не знаю, чи рекорд це, але якось так вийшло. На першому курсі я займався радіацією, проте мій науковий керівник на другому курсі перейшов на іншу кафедру. Потім я займався адаптацією наукових рукописів для більш легкого відкриття та вичитування. Але мені це набридло, адже це зовсім не відповідало моїй спеціальності. І тоді я попросив перевести мене до іншого керівника, щоб вивчати вплив людей на навколишнє середовище.
І ось тут починається написане оповідання. Дипломний керівник спихнув мене на свою маму, яка викладала у нас один предмет раз на тиждень. А та спихнула мене на свою лаборантку. І єдине, що їх цікавило, чи вивчив я різні визначення з методички.
Був навіть випадок, коли у суботу забронював майданчик для пейнтболу з друзями, але мені довелося їхати в універ і майже годину вислуховувати, що от саме ті визначення дуже важливі…
Врешті-решт я не витримав, і пішов одразу до декана, щоб змінити дипломного керівника. Думав з новою керівницею буде краще, адже наче нормально спілкувалися. Але я помилявся…
Спочатку все було нормально, але я потім трохи розлінився, визнаю це… Проте думаю багато хто знає, що диплом робиться в останні дні чи тижні))) Кілька тижнів я уникав дипломну керівницю…
Час йшов і в якийсь день на вихідних, за кілька годин зробив потрібне завдання. Навіть не очікував, що так швидко. А коли прийшов показати мене звинуватили в тому, що я купив диплом. Після чого вже вона мене ігнорувала…
Тож останній місяць я сам якось крутився, викручувався. Диплом здавав на перевірку за кілька годин до захисту, адже не знав, що це потрібно. Рецензію отримував вже під час самого захисту, попросивши допомогу у декана. Ну, і звичайно підписи дипломної керівниці після захисту.
Якщо кому цікаво, я отримав 4 по 5-ти бальній шкалі)) Бо на передзахисті спитали чи влаштовує мене це, а мені вже було абсолютно все одно, аби пропустили далі…
Врешті-решт той рік закінчився, а на 5-му курсі вже була інша дипломна керівниця, з якою я добре спрацювався і вже по моєму диплому робили нормування, адже я його здав першим на перевірку))) Четвертий курс - останній, п’ятий курс - перший))) Треба вчитися на своїх помилках)))
Під час того року я зрозумів декілька цікавих моментів. Якщо не здаватися, можна дійти до своєї мети. Якщо ставлять палки в колеса і роблять все, щоб ти застряг і провалився - "йди по головам", якщо їм тебе не шкода, то і тобі не повинно бути шкода їх. Краще образити всіх навколо, досягти мети, а вже потім вибачатися, якщо це буде потрібно. Ну, і звичайно треба вірити в свої сили! Тож бажаю вам завжди вірити в свої! ;-)
Запрошую прочитати історію, якщо ще не читали))) На все зле вам!))
P.S. Ну і звичайно не забувайте підписуватися, ставити вподобайки та коментувати мої історії, а також проклинати, малювати, віршувати, танцювати і все що спаде на думку… =D
Також я запрошую Всіх охочих приєднатися до Флешмобу, щоб розповісти, що ви хотіли передати через текст, і що відчували створюючи свої історії. Читачам точно буде цікаво дізнатися більше нових фактів про вас та ваші твори.
Треба лише написати назву флешмобу - "Історія про історію (назва твору)".
І так як пошук тепер працює якось інакше, ваші нові блоги я не зможу знайти, тож додавайте тут посилання на такі ось історії про історії. І я додаватиму їх до списку)
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиО, як вчасно ти написав про флешмоб:)))) Я якраз думала, який блог написати:)) Точніше, як його почати:)) тепер уже знаю:) Дякую за підказку (цьом)
Олеся Глазунова, Ні, не будем:))) Віртуальний цьом отримав і досить:)))) Завтра ще блог про нього буде, то хай вже чекає блог:))))
Таня зірвала з язика слова, які хотіла написать)))
Впертий Діма! Дуже впертий)))
Іра Майська, Це все заздрість ':-)
Вона не дає тобі сказати ні слова =D
Впертий, впертий Діма!)))
Ти молодець, що зміг досягти мети! І дуже прикро, що так усе складалося з керівниками :( Цікаво, чи згадують тебе ще в універі?))) Чи вже переплюнули?)))
Тетяна Овчіннікова, Ну, як хочеш)))
Дякую за згадку))) Сподіваюсь, що й інші автори відгукнуться на ваш флешмлб)))
Ніка Цвітан, Згадую всіх, кого бачив)
А мене забули. Чи не помітили, а я аж два написала.(((
Єва Ромік, Сподіваюся на це)
Ого, нічого собі. Прям через терени до зірок. Ви молодець! В мене змінювався керівник на 5 курсі тільки один раз. З дружини на її чоловіка)))
Мілена Фокс, Легкий шлях то не так цікаво ':-)
Дуже часто досягаєш чогось не завдяки, а всупереч)))
Тоді досягнення мети цінується ще більше.
Дякую, що з'явився з блогом
Олеся Глазунова, Так, інколи так і досягаєш мети)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати