остане питаня

Ви любите швидкий розвиток  відносин між парами чі, щоб все  розвивалось повільно 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ірина Скрипник
13.12.2024, 12:09:54

Залежить від пари :)

avatar
Міріада Фаєр
13.12.2024, 12:08:32

Право на життя мають обидва варіанти. Одні можуть закохатись з першого погляду, інші 20 років мовчати. Простіше коли одразу: побачив, закохався. Складніше коли довго, треба більш деталізовано розповідати, за що і коли покохали. Описувати відчуття при зустрічах, сумніви, страхи.

avatar
Міша К Норт
13.12.2024, 11:03:02

Бесперечно повільний розвиток відносин змушує тебе прожити зародження почуттів, як своїх власних. Проте, і швидкий спалах кохання має своє місце. Головне правильно і вміло передати все грані переживань та думок героїв, щоб їх спільна історія пройшла крізь саму душу, а не проскочила, як придорожній стовб у вікні автомобіля.

Інші блоги
Три корінця Прокрастинації.
Прокрастинують всі. Але саме письменники роблять це найбільш збоченно - витончено. Коріння прокрастинації схоже з корінням кульбабок, які переплітаються і мають дуже заплутану структуру. Перший з таких корінних вузлів
Він уперше став на коліно. І почув "НІ"...
Здається, сьогодні я вирішила трохи розбити вам серця) Уявіть чоловіка, який звик контролювати абсолютно все. Який не боїться смерті, не вірить у кохання й переконаний, що в його грудях давно немає серця. А потім у його
Вівісектор проти Зламника. Продовження
Що станеться, якщо найнебезпечніший ловчий Департаменту отримає у свої руки злодія, який здатен відкрити практично будь-який замок? Правильно. Нічого хорошого. Принаймні для нервової системи Зламника. Данаїл
У Г А Д А Й К А : Чому ж він Альфонс?
Вітаннячка! Я до вас з черговою ВГАДАЙКОЮ. Тут мав би бути гарний арт, але світло сказало "Goodbye!". Усі арти у моєму Telegram. Вибачте, такі реалії... Веста з роману "Альфонс на годину" вирішила з'ясувати, чому ж
Глянь, кого нам Тарасько привіз
На зеленій рівнині стояло кілька автентичних місцевих будиночків, а за дерев’яними парканами паслися вівці. Як пояснив Тарас, це було місце, де варили традиційний овечий сир. Його дядько Степан жив тут по пів року, у туристичний
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше