Про сумніви, вагання і вдячність.
Дорогі читачі та колеги Букнетівці!
Сьогодні хочу поділитися з вами невеликою історією про те, як я нарешті зважилася винести свої думки, фантазії та героїв з «довгої шухляди» у великий світ.
Свій перший роман я почала писати ще у студентські роки, коли книги й лекції поєднувалися з ранковою кавою, а вечори розчинялися у мріях про інші світи. Цей роман – фентезійний трилер, який став для мене втечею від реальності й одночасно найкращим способом осмислити світ навколо. Я жила життям своїх героїв, вигадувала їхні історії та долі, але щоразу боялася зробити наступний крок – поділитися цим із кимось ще.
Страх публікації був сильним:
- Чи сподобається?
- Чи зрозуміють?
- А якщо це просто моя фантазія і нікого не зачепить?
Я відкладала все на потім на "колись". Але одного дня я зрозуміла: ці герої заслуговують на шанс зажити своїм життям. Адже хіба не для цього письменники створюють історії? Щоб ділитися ними, щоб дати читачам змогу поринути у вигаданий світ, знайти в ньому відповіді на свої запитання чи просто захопитися пригодами?
Зрештою, я зрозуміла, що цей страх – природний. Ми всі, хто пише, переживаємо моменти сумнівів і невпевненості. Але я також зрозуміла інше: навіть якщо моя історія зачепить лише одну людину, якщо хтось прочитає її і відчує те саме хвилювання, яке я переживала, пишучи її, – це вже варто всіх сумнівів і тривог.
Мій шлях до рішення публікувати був нелегким, але зараз я щаслива, що наважилася. Дуже вдячна своїй подрузі, за доброго копняка і підтримку впродовж усіх цих років. Тому моя героїня носить таке ж ім'я, як і ти:)
Букнет – це особливе місце, яке об’єднує авторів і читачів, людей, які щиро люблять історії. Тут я знайшла підтримку, дружню атмосферу і натхнення продовжувати писати. І тепер я маю честь показати вам свою працю, свої мрії та своїх героїв.
Якщо ви зараз вагаєтеся, як я колись, ось моя порада: не тримайте свої історії у шухляді. Ваші слова мають значення, і вони можуть змінити чиєсь життя. Вірте у свої сили, довіртеся читачам – і ви отримаєте багато тепла й підтримки у відповідь.
Дякую всім, хто читає, підтримує і створює цей дивовижний світ літератури разом! До зустрічі на сторінках моїх і ваших історій.
З теплом і вдячністю, ваша Єва Лі :)
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВи прямо як я. Тільки я з шафи тягнула. Давайте дружити якщо не проти.
Олесь Король, Я тільки за!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати