Додано
05.06.26 11:47:00
Жоден рожевий шовк тебе не сховає…
Замовляли гаряче продовження? Тонкий рожевий шовк проти залізної волі Аластора...
Уже завтра о 9:00 ранку вийде нова, неймовірно напружена частина нашого роману!
Приготуйтеся зазирнути за лаштунки цієї гри, адже на нас чекають соковиті подробиці розмови за келихом вина. Еліна спробує вийти з лінії вогню, але хіба можна втекти від мага, який колекціонує людські душі?
Вмикайте сповіщення (зберігайте в бібліотеку), заварюйте ранкову каву і готуйтеся читати першими! Хто, на вашу думку, виграє цю дуель поглядів? Пишіть у коментарях!
А поки залишу частинку для розігріву!
"— До речі, про твою таку відважну й таку дурну втечу, — я нахилився ще ближче, спираючись рукою на стілець поруч із її стегном, так, що вона відчула гарячий подих моїх губ на своїй щоці. — Еліно, ти дійсно була такою наївною дівчинкою? Правда думала, що для мене якесь там спалене ритуальне дзеркало стане реальною перешкодою, щоб дістатися до тебе? Здається, ти катастрофічно недооцінюєш чоловіка, який тобою зацікавився. Якщо я чогось хочу, я це отримумую. Завжди."
Пригоди та фентезі
95
відслідковують
Інші блоги
Друзі, ви точно це пропустили! Не будьте як я! Я забула, що запланувала знижку й не написала про це... Загалом, йдіть читайте, якщо ще не читали! Я мріяла про роботу в лабораторії Верховного мага, натомість отримала конверт
Роман "Там, де завмирає пульс" для мене — не просто історія кохання. Це своєрідна сповідь. Можливо, ця історія народилася з реального життя. А можливо, це лише гра уяви, у якій приховано трохи більше правди,
Я ступила на холодний кахель і подумки вилаяла себе за те, що забула про капці. Увімкнула кран, набрала в долоні трохи теплої води й насамперед умила обличчя. Поглянула у дзеркало і здригнулася: на щоці чітко виднівся червоний
Друзі, вітаю! Запрошую вас у свій трилер-детектив «Не всі мертві мовчать». Така легенька історія…Ха-ха. Ні. Зовсім не легенька Вона затягує у вир емоцій, розслідувань, дивних збігів, небезпечних таємниць
«ОБРАНА» | Частина IV. КЛАНИ Колись він мав зграю. Мав дім. Мав тих, заради кого був готовий віддати все. Та одна зима забрала майже все… Роки самотності перетворили його на мовчазного хранителя гір. Старого вовка
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Гончарчик Мілана, Дякую)))
❣️❣️❣️
Lianoir, Дякую)))
❤️❤️❤️
Агнія Бурне, Дякую)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати