Чого врешті варте щастя?

Сьогодні вночі буде опублікована перша глава другої частини "Мідь та Золото". Альбрехт нарешті матиме можливість поговорити з батьком. Він дуже боїться, що той зненавидить його через зречення. Попри щиру любов до сина батьки Альбрехта заручники свого часу. Для них важливий обов'язок, навіть якщо це принести себе у жертву заради блага роду. І разом з цим вони кажуть, що "Ваша доля у ваших руках". Чи може, що вони суперечать собі ж? 

Здається у Ради та Альбрехта немає вибору - на них чекає одруження та продовження роду, а потім неминуча смерть. Бо Рада проклята. Чи варте коротке щастя цього? А якщо я нагадаю, що вона не тільки представниця роду, яка має обов'язки, а ще й частина могутнього Первородного духу! Чи діє на неї родове прокляття? Про це поговоримо згодом)

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олеся Глазунова
08.12.2024, 14:39:41

Аню, обожнюю Ваші візуалізації ❤️

Анна Стоун
08.12.2024, 15:17:31

Олеся Глазунова, дякую )

Інші блоги
Єдинина знижка на Дві смужки
Книга майже завершена! Єдина знижка в передплаті на зворушливу історію "Дві смужки". Анотація до книги "Дві смужки" — Аню, ти верзеш дурниці, — його голос став холодним і повчальним. — Мені п'ятдесят
Ризикнули б спуститися з гір на руках у демона?...
Щойно минула небезпечна пригода на гірській стежці, всі живі, майже не поранені. Нарешті можна видихнути з полегшенням... Ага, звісно. Тільки якщо у вашому оточенні немає демона, який вже за секунду доведе вас ледь не до
✨✨ Ціна ненависті ✨✨
Привіт, мої любі читачі!☺️ Сьогодні маю для вас особливу новину! На Букнет з'явилася новинка Ціна ненависті, і я з радістю запрошую вас познайомитися з нею. В цій історії буде все: кохання, інтриги, несподівані повороти,
Я залишаюся. І це остаточно! ❤️
Знаєте, іноді навіть неприємні слова можуть привести до несподіваних висновків. Сьогодні один хейтерський коментар змусив мене замислитися. Спочатку було боляче, з'явилося бажання просто все залишити
Тим часом у Ноктарії…
Він міг запитати, хто розбив їй серце. Міг вимагати правди. Але натомість просто розгорнув крила й подарував їй небо. — Знаєш, у Ноктарії є одна давня традиція, — промовив він після нетривалого мовчання. — Яка? —
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше