Роман "Сонце в нашому серці" продовжує нести ідею віри в дива, в чисту любов, в милосердя, в надію, в тепло людської душі. У ці дні, сповнені пітьми, кожен з нас може послабити її своїм сяйвом. Розпалюймо його, зігріваймо одне одного, тримаймося віри, щоб здобути найцінніше.
Бажаю всім гарних, спокійних і затишних вихідних. Та пропоную послухати разом пісню, яка мені нагадала мій роман "Сонце в нашому серці".
Мрійте, щоб наповнювати очі щастям, серце надією, а життя сенсом!
Гарна пісня, і дівчатка також гарні )))
Вчасно не прокоментував, бо нас тут КАБами закидують, майже щодобово. А ви творіть, допоки є сили та можливість. Нехай світло сяє і у вашому серці, і у ваших книгах, не переможених пітьмою.
Сергій Ляховський, Насправді писати щось подібне з кожним разом усе важче. Коли в книжках і дописах закликаю зберігати сонце, здається, в першу чергу звертаюся до себе. Ніби намагаюся перекричати, заглушити неспокій. Обдурити свої думки. Коли навколо відбувається такий жах, дуже непросто продовжувати усміхатись...
Бережіть себе! Тримаймося.
Вітаю, друзі! У цій частині не буде голів, жандармів і заляпаних соусом футболок. Ніякий маніяк не влазитиме через вікно, щоб помститися або щоб попоїсти. Ніяка вчителька не розриватиме ваші ноти з “Богемною рапсодією”
Отже, мені треба поговорити з Єгором? Та ще й без рукоприкладства? Завдання із зірочкою… Пів дня себе картаю, але щойно бачу по камерах, що Єгор заїжджає в гараж, одразу через чергового прошу його зайти до мене —
Літній марафон «500 градусів» : знайомтесь із курортним романом Після зради є літо Несподівана зрада — сюрприз Яни перетворюється на кошмар, коли коханий обіймає її найкращу подругу. Втеча на Сардинію
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиГарна пісня, і дівчатка також гарні )))
Вчасно не прокоментував, бо нас тут КАБами закидують, майже щодобово. А ви творіть, допоки є сили та можливість. Нехай світло сяє і у вашому серці, і у ваших книгах, не переможених пітьмою.
Сергій Ляховський, Насправді писати щось подібне з кожним разом усе важче. Коли в книжках і дописах закликаю зберігати сонце, здається, в першу чергу звертаюся до себе. Ніби намагаюся перекричати, заглушити неспокій. Обдурити свої думки. Коли навколо відбувається такий жах, дуже непросто продовжувати усміхатись...
Бережіть себе! Тримаймося.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати