Роман "Сонце в нашому серці" продовжує нести ідею віри в дива, в чисту любов, в милосердя, в надію, в тепло людської душі. У ці дні, сповнені пітьми, кожен з нас може послабити її своїм сяйвом. Розпалюймо його, зігріваймо одне одного, тримаймося віри, щоб здобути найцінніше.
Бажаю всім гарних, спокійних і затишних вихідних. Та пропоную послухати разом пісню, яка мені нагадала мій роман "Сонце в нашому серці".
Мрійте, щоб наповнювати очі щастям, серце надією, а життя сенсом!
Гарна пісня, і дівчатка також гарні )))
Вчасно не прокоментував, бо нас тут КАБами закидують, майже щодобово. А ви творіть, допоки є сили та можливість. Нехай світло сяє і у вашому серці, і у ваших книгах, не переможених пітьмою.
Сергій Ляховський, Насправді писати щось подібне з кожним разом усе важче. Коли в книжках і дописах закликаю зберігати сонце, здається, в першу чергу звертаюся до себе. Ніби намагаюся перекричати, заглушити неспокій. Обдурити свої думки. Коли навколо відбувається такий жах, дуже непросто продовжувати усміхатись...
Бережіть себе! Тримаймося.
Привітики☺️✨️ Мої любі, новинка Істинна для Демона вже вийшла на платформі❤️ Анотація: Вона втекла від закоханого демона. А він шукав її довгих п’ять років. Викрадений медальйон подарував їй ілюзію вибору,
Тягар. Найманець Ще три дні готове оновлення.
Залишилося зовсім трошки.
Сподіваюся, встигнути без зриву графіку.
Ну і, звісно, залишилося ще додати трохи персонажів, аби світ став живішим і насиченішим. Яжка та М
Усім спокійного вечора ✨ Нагадую: "За руку з Вітром" наближається до фіналу. ✨ Залишилося всього кілька розділів. ☺️ І хочу поділитися одним уривком: поки сусідка плюється жовчю, одногрупник напивається
Любі читачі, сьогодні вирішила підняти тему "Нестерпних ранків" або "Чому ми неправильно розпочинаємо день?" Нам тяжко розпочати бадьорий ранок, коли ми неправильно завершили попередній день. На додачу,
Цей розділ — про те, як легко ми віримо, що найстрашніше вже позаду.
Що якщо ми зібралися разом, якщо стало тепло, якщо з’явився дім — то темрява більше не повернеться. Але минуле не питає дозволу.
Воно приходить
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиГарна пісня, і дівчатка також гарні )))
Вчасно не прокоментував, бо нас тут КАБами закидують, майже щодобово. А ви творіть, допоки є сили та можливість. Нехай світло сяє і у вашому серці, і у ваших книгах, не переможених пітьмою.
Сергій Ляховський, Насправді писати щось подібне з кожним разом усе важче. Коли в книжках і дописах закликаю зберігати сонце, здається, в першу чергу звертаюся до себе. Ніби намагаюся перекричати, заглушити неспокій. Обдурити свої думки. Коли навколо відбувається такий жах, дуже непросто продовжувати усміхатись...
Бережіть себе! Тримаймося.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати