Додано
07.12.24 16:59:25
Роман "Сонце" - вірте, люди, у дива
Роман "Сонце в нашому серці" продовжує нести ідею віри в дива, в чисту любов, в милосердя, в надію, в тепло людської душі. У ці дні, сповнені пітьми, кожен з нас може послабити її своїм сяйвом. Розпалюймо його, зігріваймо одне одного, тримаймося віри, щоб здобути найцінніше.
Бажаю всім гарних, спокійних і затишних вихідних. Та пропоную послухати разом пісню, яка мені нагадала мій роман "Сонце в нашому серці".
Мрійте, щоб наповнювати очі щастям, серце надією, а життя сенсом!
Уляна Бойко
144
відслідковують
Інші блоги
Друзі, ще раз дякуємо всім авторам і читачам за участь у конкурсі - ви створили неймовірну атмосферу творчості та осінньої магії! Під час визначення переможців ми враховували не лише кількісні показники популярності творів,
Я давно хотів спробувати працювати з цією платформою, але до цього якось не доходили руки.
Зараз для цього з’явився правильний момент — і я вирішив почати. На цій сторінці я поступово публікую оповідання, які були
Дякую чарівній Лексі Т. Кюро за довіру та підтримку моєї творчості! Рекомендація на книжку Ніч тисячі вогнів, яка бере участь у флешмобі «Ялинкове сяйво» чарівної Ольхи Елдер, і зовсім недавно вийшла,—
Вітаю)) Спочатку про книги, котрі вже є на сайті. В Тенета вишневої діви по моїх розрахунках залишилось іще десь третину написати, а може трішки більше четверті — залежить від того, як воно піде.
Всім привіт. Сьогодні завершилась новорічна історія книги "Сім'я 101". Фрагмент глави: Коли всі привели себе до ладу, зайшли на кухню, де дівчата тільки почали готувати вечерю. Марина подивилась на все: — До
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиГарна пісня, і дівчатка також гарні )))
Вчасно не прокоментував, бо нас тут КАБами закидують, майже щодобово. А ви творіть, допоки є сили та можливість. Нехай світло сяє і у вашому серці, і у ваших книгах, не переможених пітьмою.
Сергій Ляховський, Насправді писати щось подібне з кожним разом усе важче. Коли в книжках і дописах закликаю зберігати сонце, здається, в першу чергу звертаюся до себе. Ніби намагаюся перекричати, заглушити неспокій. Обдурити свої думки. Коли навколо відбувається такий жах, дуже непросто продовжувати усміхатись...
Бережіть себе! Тримаймося.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати