( книга на сторінці Amfora незабаром буде видалена)

- Ти мене чула? Я сказав принести негайно мені всі документи. Ти звільнена! - дивлячись на мене зверху вниз та знищуючи поглядом сказав бос.  
Я почуваю себе маленькою мишкою,яка попалася в пастку до великого чорного кота, ні не кота, а величезного дикого звіра. 
- Але я не винна. - мій голос тремтить, стримуюся щоб не заплакати, як маленьке дитя.
Олексій Володимирович розвернувся ,сів в своє крісло, відкинувся на спинку і далі знищує мене льодяним поглядом. 
- В мене зараз немає часу на тебе і пошуки винних. Зроби те, що я сказав.