- А чоловік досить гарно справляється зі своєю роллю. І хлопці так гарно з ним спілкуються. Не думала, що вони колись когось приймуть у своє життя. Подумай про це, це досить суттєвий знак.

- Радиш відновити з ним стосунки? - червонію. Не звично про таке говорити.

- Раджу придивитись, - каже серйозно. - Стрілецький не такий, яким здається на перший погляд.

- Він саме такий, - заперечую. - Просто чомусь зараз він поводиться дивно, не притаманно для нього.

Скоріше не так. Він був колись нормальний, до того часу, поки не схопив залежність від кар'єри.

- Може це все діти? - підносить брови. - Може хлопчики справді дали йому розуміння, що життя не складається лише з роботи і грошей?

В словах сестри є щось логічне, але краще не фантазувати на цю тему.

- Не знаю, Настю, - занадто активно качаю головою. - Я дуже боюсь розчаруватись у ньому знову. Тому краще я не буду про нього думати і на щось надіятись.

Не проходить і десяти хвилин, як хлопці пішли на рибалку, раптом зі сторони річки розноситься дитячий крик.

Я підскакую мов ошпарена і вилітаю з альтанки, ледь не збивши з ніг Дарину, котра теж хоче подивитись, що сталось.

Знову мої діти у щось влізли.

https://booknet.ua/reader/spadkomc-mera-b429533?c=4648058&p=1