Додано
28.11.24 00:32:46
Повернення виснаженої авторки
Вітаю усіх своїх читачів!
Нарешті я оговталася. Я реально вигоріла та доторкнулася дна. Мені було дуже важко. Так кепсько навіть на початку війни не почувалася. Не скажу, що зараз прям все гаразд, але відпустило. Намагаюся бути спостерігачем. Щоправда, не завжди виходить, однак, я стараюся.
Дуже повільно пишу, але пишу. Працюю, своїх героїв не кидаю. Для всіх, хто чекає чергову главу "Дотику Півночі" повідомляю, що працюю над продовженням. Ця глава – переломна, імпульсивна, багата на різноманітні події. Єдине що – не можу точно сказати, коли вона буде на сайті. Як тільки закінчу, відразу розташую.
Вельми вдячна усім за підтримку! Ви мені дуже допомогли!
А поки що, маленький сюрприз для тих, хто бажає щастя пані Ірзі фон Еґерштальз.

Ляна Аракелян
783
відслідковують
Інші блоги
Друзі, ✌️✌️✌️ запрошую вас до нового розділу Альтаріона ☺️ Скотившись на дно ущелини, Кай опинився перед велетенським кристалом, у якому бачив себе майже в повний зріст. Мінерал спалахнув багряним світлом,
✨️Головний герой новинки✨️ Існує троп, який я дуже не люблю читати, а писати навіть не намагалася. Це троп прощення за умов: була сварка розійшлися або хтось когось аб'юзив. Ось останнє для мене із розряду не просто
Привіт усім♥️ ♥️Спойлер до розділу, який вийде опівночі: " — Я вам що, зіпсований телефон? — обурилася я. Ні, я, звісно, люблю подругу, але не хочу постійно бути в епіцентрі її особистого життя.
—
Моя книга «Вовкун» уже перетнула межу у 21 тисяч прочитань, і це чудовий привід оголосити: наступною книгою, яку я опублікую, стане «Вовкун. Продовження». Дата початку публікації: 16.01, як я і обіцяла раніше. А
Арн — місто, де не ховаються Сьогодні наші герої вперше ступають на бруківку Арна — Вільного міста авантюристів.
Міста, про яке ходять легенди. Міста, де не запитують, ким ти був учора, і не засуджують за походження. Після
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиБагато душевних сил і наснаги, бережіть себе. Хай у вас все буде файно і на серці, і в житті, і в душі.
Аня Осадчук, Вельми вдячна за підтримку! Мені з кожним відгуком стає трохи краще ❤️
Нарешті почули звісточку від вас і аж на серці віддягло. Вперше я настільки переживаю за долю улюбленої авторки. Відпочиньте, видихніть, приділіть час собі і бережіть своє ментальне здоров'я, а ми дійсно трохи почекаємо, головне, щоб ви були в ресурсі. А щодо пані Ірзи, то незважаючи на деякі її вчинки( не вона така, а нелегка доля її такою зробила) для мене вона позитивна героїня і я щиро за неї вболіваю. Ілюстрація супер гарна, король їй тут під стать, але в самої Ірзи як на мене надто суворі вилиці, вона тут поямо снігова королева, але ж і гарна! Дякую за вашу працю) Обіймаю та цілую в щічки!
Світлана Мозгова, Пані Світлано, мені дуже приємно читати такий теплий відгук. Дуже вдячна вам за підтримку. Мені дійсно вона потрібна. А щодо Ірзи, яку таким чином зобразив ШІ, то так, життя її побило. І вона загартується ще більше. Попереду у неї головна битва – за Насю. Обіймаю вас, дякую , що чекаєте та читаєте ?❤️
Сил вам, головне подбайте про себе щоб остаточно не вигоріти, а ми почекаємо ❤️?
Вольха Вредіна, Щиро дякую. Так, набираюся сил. Головне у наші справі – не поспішати, бо наслідки, на жаль, можуть бути сумні.
Розумію вас,так як сама стикнулася з вигоранням. Це важко і потрібен час на відновлення. Бережіть себе. Бажаю душевних сил і наснаги.
P.S: Пані Ірза дуже ефектна жіночка, але і паскуда ще та. Ніяк не можу простити їй тих знущань зі своїх служниць... Чекаю на продовження історії.
Вікторія Воронюк, Щиро дякую! Вам теж сил на відновлення! Пані Ірза та ще штучка, згодна :))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати