Довгоочікувана мною 22 глава, вже на сайті!

Привіт всім! Звертаюсь не тільки до своїх читачів, але й до інших авторів.

Я вперше написала щось подібне, у сьогоднішній главі. Тому не знаю наскільки гарно вийшло... Буду дуже вдяна якщо ви прочитаєте хоча б цю главу та надасте фідбек! Мене цікавить, чи гарно я передала емоції, та як легко читається?

Ось невеличка анотація до глави ;-) 

Мирослава:

Я думала, що знаю, як далеко може зайти Лорд Нокс у своїх іграх. Але ця ніч перевернула все. Його слова звучали як попередження, але його дії стали викликом, на який я не була готова відповісти...

І головне питання: чому це так лякає мене саму? Кожен його крок відкриває нову таємницю, і тепер я не впевнена, чи зможу зупинитися, доки не розгадаю всі його секрети.

 

22 глава під назою "Іскра" вже чекає на вас у "Перекладчка між світами: замкові війни"!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Невеличкий привід для гордості, любов читачам)
Вітаю всіх вас)) І щиро дякую, обіймаю і цілую))) Цього недільного ранку у мене є привід порадіти за себе)) І свою книгу Вибір Місандеї це моя перша дитинка))) Вона має свої приємні успіхи))) І все це завдяки Вам❤️❤️❤️))) І
Що робити, коли авторові не спиться?☺️
Правильно! Відкривати ноутбук і йти з’ясовувати стосунки з власними героями. ☺️ Бо поки всі сплять, у моїй голові Яромир уже щось утнув, а Маша знову виводить його з рівноваги. І сюжет наполегливо вимагає продовження
Легенда і новини ❤️❤️❤️
— Знаєш, Аделі, є одна давня легенда, — мовив Скай, ступаючи з води на теплий берег. По його оголеному і мужньому тілу стікали краплі. — Вона каже, що магія стихій живе в кожному з нас. Ми всі трохи вода, трохи земля,
Я читаю
Іноді мені хочеться відволіктися від буденності та проблем і тоді я читаю романтичні комедії. З нещодавно прочитаного мені дуже сподобалася книга «Мій таємний бос» від чудової авторки Анни Лінн. Це історія про те,
А що, як кожна історія — це трохи про нас?
Сьогодні хочу відкрити вам маленький секрет зі своєї особистої скриньки. Роман "Там, де завмирає пульс" для мене — не просто історія кохання. Це своєрідна сповідь. Можливість поговорити із самою собою через
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше