Знайомство

Усім привіт! Дозвольте представитися й розповісти трохи про себе.

Мене звати Ліда, я родом із славного міста Дніпра, наразі живу в містечку Самар Дніпропетровської області (колишній Новомосковськ).

Пишу дуже давно, скільки себе пам'ятаю, але то були більше спроби й проби пера для себе. Люблю подорожувати по Україні та світу, віддаю перевагу важкій музиці, особливо українському блек-металу. Почуваюся комфортно в чорному, синьому, фіолетовому, зеленому кольорах, інтроверт. Дотримуюся принципів агностицизму та анархізму.

Маю вищу освіту журналіста, працюю копірайтером, але нині втомилась і хочу трохи відійти від цього напрямку. У літературі віддаю перевагу художній, жанри полюбляю різні, серед улюблених письменників - Террі Пратчетт, Джейн Остін, Шарлота Бронте. Не є фанатом французької класичної літератури (на жаль, але кілометрові описи дверей та місцевостей якось не надихають).

У подорожах ціную свободу й самостійність, можливість відвідати не розрекламовані туристичні, а особисто для мене важливі місця. Можу їздити як завгодно, автостоп не пробувала, бо боюся) Маю сина-підлітка.

Буду рада вам на моїй сторінці й вашим коментарям)

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Тим часом у Ноктарії…
Він міг запитати, хто розбив їй серце. Міг вимагати правди. Але натомість просто розгорнув крила й подарував їй небо. — Знаєш, у Ноктарії є одна давня традиція, — промовив він після нетривалого мовчання. — Яка? —
"Гітара й Контрабас у супроводі..." Рецензія
«Розкошувала четверта осінь по зухвалому вторгненні…» - це початок оповідання Ольги Инки https://booknet.ua/book/gtara-i-kontrabas-u-suprovod-kabalstiki-b461803, в якому більшість сцен еротичні, а «кабалістика», як мені здалося – поєднання
Недільний блог - Коли гра стає коханням…
Коли гра стає коханням… Чи можна домовитися про кохання? Встановити для нього правила, визначити терміни, розписати ролі й заздалегідь вирішити, чим усе має закінчитися? Можливо, хтось скаже, що
Складно...
Оце давно назрівала в мене ідея написати пародію над класичним СЛР. Кожному своє, якщо виживу то може й на фентезі колись в такому стилі замахнуся! Бугага! Але знаєте, виявляється це складно... складно геть не дати
Я залишаюся. І це остаточно! ❤️
Знаєте, іноді навіть неприємні слова можуть привести до несподіваних висновків. Сьогодні один хейтерський коментар змусив мене замислитися. Спочатку було боляче, з'явилося бажання просто все залишити
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше