Запрошую до новинки!

Друзі, сьогодні неочікувано для всіх (і для мене самої) вийшла перша глава мого нового роману "Демон з очима янгола"

Це непроста історія дівчинки-мажорки, яка звикла бути в центрі уваги, але з дитинства позбавлена справжньої любові. Саме тому вона шукає її в першому зустрічному, який вже наступного дня виявляється її охоронцем.

Знайомтесь з героями!

Сашка – дівчина, 18 років, блондинка з блакитними очима. Легковажна, розпещена донька багатого батька. Любить розваги, використовує людей, прагне, щоб усе було так, як хоче вона. Але в душі вона глибоко нещасна. Саме це і штовхає її на "подвиги", які дозволяють самоствердитися, але потім вилазять їй боком.

Влад – 28 років, колишній спецпризначенець, списаний через поранення. Волею долі він стає спочатку першим чоловіком, а потім охоронцем Саші. Розумний, зважений, має татуювання у вигляді Єгипетської Мау. Влад контролює емоції та знає ціну життю. Він бачить у Сашці незрілу дитину, якій нічого не давай, аби порозважатися, але відчуває відповідальність за те, що став її першим. І, зрештою, він чоловік, який не може не реагувати на дівчину, що відверто його спокушає та тригерить 24/7.

Сергій Тараненко (прізвисько Таран) – батько Сашки, 46 років. Колишній рекетир, заможний бізнесмен, виховує доньку сам. Дуже любить її, але через вседозволеність вона стає некерованою. Оскільки донечка - це його слабке місце, відчуваючи небезпеку, винаймає для доньки водія-охоронця Влада.

 

Діана (Ді) – подруга й одногрупниця Сашки, схожа характером. Теж з багатої родини, але менш розсудлива, ніж Сашка. Ді легковажна, любить розваги та не надає уваги серйозним стосункам, беручи від життя все в моменті.

Андрій Поршенко (Порш, Поршень) – одногрупник Сашки та Діани, син найбагатшого та найвпливовішого бізнесмена в місті, самовпевнений і самозакоханий. Звик отримувати все, що бажає. Захоплюється Сашкою через її недоступність, оскільки бажає отримати цю "пташку" у свій список досягнень.

Варвара Семенівна – кухарка, 50 років, єдина, хто вірить у потенціал Сашки. Вона відчуває, чого не вистачає Саші, і вважає, що дівчина ховається за маскою мажорки через брак батьківської любові. Всіма силами підтримує її та намагається оточити її турботою.

Софія (Соня) – двоюрідна сестра Сашки, 25 років. Вагітна, підтримує Сашку у важкий момент і допомагає їй адаптуватися до реального життя після майже тепличних умов. Хто не знає Соню, запрошую до роману "Не дозволяй йому".

Артур – 28 років, чоловік Соні. Чуйний, добрий, відповідальний. Відбув покарання через вбивство, яке скоїв захищаючи Софію від Бориса (колишнього чоловіка), який був тираном і знущався зі своєї дружини.

Ну що, цікаво? Додавайте книгу до бібліотеки, і поїхали! )))

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Вітаю з новинкою! Соню й Артура я уявляла іншими. Але гарна візуалізація. Удачі книзі, авторці натхнення!

Сафо Мелі
27.11.2024, 17:10:51

Ксенія Демиденко, Дякую! ❤️❤️❤️

avatar
Іра Сітковська
26.11.2024, 22:58:42

О, розстановка сил на початку зрозуміла:)) Поринаємо в нову історію

Показати 2 відповіді
Іра Сітковська
26.11.2024, 23:51:23

Сафо Мелі, :)

avatar
Іра Майська
26.11.2024, 23:05:30

Вітаю тебе з новинкою! Бажаю купу натхнення і багато читачів)

Сафо Мелі
26.11.2024, 23:32:26

Іра Майська, Дякую, Ірочко! ❤️❤️❤️

Інші блоги
Тим часом у Ноктарії…
Він міг запитати, хто розбив їй серце. Міг вимагати правди. Але натомість просто розгорнув крила й подарував їй небо. — Знаєш, у Ноктарії є одна давня традиція, — промовив він після нетривалого мовчання. — Яка? —
"Гітара й Контрабас у супроводі..." Рецензія
«Розкошувала четверта осінь по зухвалому вторгненні…» - це початок оповідання Ольги Инки https://booknet.ua/book/gtara-i-kontrabas-u-suprovod-kabalstiki-b461803, в якому більшість сцен еротичні, а «кабалістика», як мені здалося – поєднання
Недільний блог - Коли гра стає коханням…
Коли гра стає коханням… Чи можна домовитися про кохання? Встановити для нього правила, визначити терміни, розписати ролі й заздалегідь вирішити, чим усе має закінчитися? Можливо, хтось скаже, що
Складно...
Оце давно назрівала в мене ідея написати пародію над класичним СЛР. Кожному своє, якщо виживу то може й на фентезі колись в такому стилі замахнуся! Бугага! Але знаєте, виявляється це складно... складно геть не дати
Я залишаюся. І це остаточно! ❤️
Знаєте, іноді навіть неприємні слова можуть привести до несподіваних висновків. Сьогодні один хейтерський коментар змусив мене замислитися. Спочатку було боляче, з'явилося бажання просто все залишити
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше