Що ж на нас чекає?.. ))
Вітаю, мої найкращі! ❤️
Кажуть, понеділок – день важкий, ще й листопад, похмуро, мрячно та холодно… та в мене є для вас пігулка від осінньої хандри❤️❤️! Сьогодні на веселу та палку ром античну комедію — “Гарбузове лате та мафія” — стартувала передплата!
І я щиро вдячна всім тим, хто вже прочитав наступний розділ та лишився зі мною й героями!❤️❤️
Починається найцікавіше!..
Отже… ми ж з вами розуміємо, що Рен таки мусить все-все Анжеліці розповісти? Треба ж повернути довіру ;-) Та й чи вийде у Ліки з цим приміщенням?
А гарбузи! Їх же – море, треба кудись використовувати))))
Та й італійський наречений точно щось задумав — от просто гарантую! А на полях хтось продовжує шкодити…
Скільки ще питань, які героям треба вирішити! Не кажучи вже про те, що й між собою б все налагодити))))
Тож — доєднуйтеся, запрошую! Буде гаряче, весело і дуже тепло!
Пройдемо разом найпохмуріший місяць осені!
❤️❤️❤️
Спойлер:
“— А якби я заміж вийшла, ти, телепню?! От просто на зло? — загарчала я, стискаючи руки у кулаки. — Щоб ти тоді робив, га?!
— По-перше, я за тобою приглядав, щоб такого не сталося, були знайомі, — Рен і не подумав знітитися! — А по-друге, — він спіймав один мій кулак та притисся губами до кісточок. — Я б примчався до РАГСу і просто не дозволив тобі зробити таку помилку! Ну або б добився потім розлучення, — трохи менш веселим тоном, додав з гуркотом у голосі.
Святі Небеса! Ну хоч лобом об стіну бийся з цього чоловіка!..”
Спойлер 2
“ На столі стояли гарбузові вафлі. Непоганий рецепт, маю визнати, навіть вдалий. Мало хто міг здогадатися, що у них у складі, а вони при тому вийшли дуже смачні. Тож я з повним правом могла позначити їх поміткою “здорове харчування”, хоч і не була певна, що тут так вже женуться за цим, як у столиці.
Але ні я, ні Рен не брали їжу. Ніби обом не до того.
— У тебе якісь проблеми? — я не витримала, вирішила запитати прямо.
Бо передчуття відкриття кавʼярні, яке й так мало відбутися завтра — тисло на нерви достатньо сильно, щоб витримати ще й напругу між нами.
Рен озирнувся від вікна, куди дивився із напружено-задумливим видом весь сніданок. І навіть відставив каву, яку я йому зварила. І яку він дійсно цінував, зазвичай.
— Про що ти, бусинка? — нахмурившись, запитав він, немов не почув.
Мені чомусь трохи ніяково стало. А що як я сама себе накручую?..”
❤️❤️❤️
Заглядайте, читайте та коментуйте — я завжди дуже тішуся, обговорюючи з вами героїв та теорії подій)))
#ромком
#другий_шанс
#невелике_містечко
#переписка
#різниця_у_віці
Запрошую доєднуватися до моїх соцмереж, де я доступна для спілкування постійно: там є веселі відео про вайб цього роману ;-)
Там завжди багато новин, обговорень, особистих появ автора та цікавинок й анонсів!❤️❤️❤️
Мій Телеграм Мій Інстаграм Мій Фейсбук Мій Тік-ток
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую за таку позитивну історію!♥︎
З нетерпінням чекаю кожен новий розділ)))
Vita, щиро дякую! Мені неймовірно приємно, що вона тішить!❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати