Вітаю, мої  найкращі! ❤️

Кажуть, понеділок – день важкий, ще й листопад, похмуро, мрячно та холодно… та в мене є для  вас пігулка від осінньої хандри❤️❤️! Сьогодні на веселу та палку ром античну комедію — “Гарбузове лате та мафія” — стартувала передплата!

 І я щиро вдячна  всім тим, хто вже прочитав наступний розділ та лишився зі мною й героями!❤️❤️

Починається найцікавіше!..

Отже… ми ж з вами розуміємо, що Рен таки мусить все-все Анжеліці розповісти? Треба ж повернути довіру ;-) Та й чи вийде у Ліки з цим приміщенням?

 А гарбузи! Їх же – море, треба кудись використовувати))))

 Та й італійський наречений точно щось задумав — от просто гарантую! А на полях хтось продовжує шкодити… 

 Скільки ще питань, які героям треба вирішити! Не кажучи вже про те, що й між собою б все налагодити))))

 Тож — доєднуйтеся, запрошую! Буде гаряче, весело і дуже тепло! 

Пройдемо разом найпохмуріший місяць осені!

  ❤️❤️❤️

Спойлер:

“— А якби я заміж вийшла, ти, телепню?! От просто на зло? — загарчала я, стискаючи руки у кулаки. — Щоб ти тоді робив, га?!

— По-перше, я за тобою приглядав, щоб такого не сталося, були знайомі, — Рен і не подумав знітитися! — А по-друге, — він спіймав один мій кулак та притисся губами до кісточок. — Я б примчався до РАГСу і просто не дозволив тобі зробити таку помилку! Ну або б добився потім розлучення, — трохи менш веселим тоном, додав з гуркотом у голосі.

 Святі Небеса! Ну хоч лобом об стіну бийся з цього чоловіка!..”

Спойлер 2

“ На столі стояли гарбузові вафлі. Непоганий рецепт, маю визнати, навіть вдалий. Мало хто міг здогадатися, що у них у складі, а вони при тому вийшли дуже смачні. Тож я з повним правом могла позначити їх поміткою “здорове харчування”, хоч і не була певна, що тут так вже женуться за цим, як у столиці.

 Але ні я, ні Рен не брали їжу. Ніби обом не до того.

— У тебе якісь проблеми? — я не витримала, вирішила запитати прямо.

 Бо передчуття відкриття кавʼярні, яке й так мало відбутися завтра — тисло на нерви достатньо сильно, щоб витримати ще й напругу між нами.

 Рен озирнувся від вікна, куди дивився із напружено-задумливим видом  весь сніданок. І навіть відставив каву, яку я йому зварила. І яку він дійсно цінував, зазвичай.

— Про що ти, бусинка? — нахмурившись, запитав він, немов не почув.

 Мені чомусь трохи ніяково стало. А що як я сама себе накручую?..”

❤️❤️❤️

 Заглядайте, читайте та коментуйте — я завжди дуже тішуся, обговорюючи з вами героїв та теорії подій)))

 #ромком

#другий_шанс

#невелике_містечко 

#переписка

#різниця_у_віці

 Запрошую доєднуватися до моїх соцмереж, де я  доступна для спілкування постійно: там є веселі відео про вайб цього роману ;-)

Там завжди багато новин, обговорень, особистих появ автора та цікавинок й анонсів!❤️❤️❤️

Мій Телеграм          Мій Інстаграм         Мій Фейсбук      Мій Тік-ток