Привіт! Додаю відгук у рамках марафону Тетяни Гищак на короткий любовний роман  Єви Ромік "Роман з продовженням"

Нарешті пишу свій відгук, бо прочитала ще тиждень тому, але відволікли інші справи. Тим краще - буду писати більш свідомо. Єва Ромік в своєму оповіданні «Роман з продовженням» з перших сторінок занурює читача у реальний, добре нам знайомий світ з недалекого сучасного минулого, де романтична любов з дитинства та несподівана доросла доля головних героїв переплітаються найнеочікуванішими способами. Персонажі живі та правдоподібні, а їхні вчинки змушують замислитися про сутність стосунків та людських почуттів. Мене особисто вразив образ матері головного героя. Такі матусі насправді існують і дійсно їхні добрі наміри приводять лише до трагедій дітей.

Загалом сюжет викладено послідовно, почуття та вчинки героїв логічні і відповідають їхнім характерам. Але як на мене - занадто багато романтики. В житті жорсткіше трапляється. Бо насправді герої майже не знали один одного, намріяли ідеальні образи та почуття. А в реалі їх поєднував лише дуже негативний досвід згвалтування та брехні (замовчування?) І все одно таке ось невмируще кохання - виходить, до власної мрії, а не до живої істоти. Хоча хтозна, недаремно ж це дійсно роман з продовженням в усе життя. Достатньо ще буде часу пізнати один одного як слід. 

Особливо сподобалось також, що немає надто відвертої еротики та нецензурної лексики. Це історія, яка спонукає замислитись над власними рішеннями в житті та викликає бажання приміряти її на себе.. Рекомендується до прочитання всім, хто цінує емоційні розповіді про справжніх, живих людей з хеппі ендом. Це був спойлер? Сподіваюсь, ні)))

Цікавого прочитання всім, хто ще не читав. А я в продовження цього роману почитаю ще щось від колеги, щоб скласти повне і завершення враження від творчості Єви Ромік.