Як я розв'язала питання з дитячими страшилками? Згадала, що минулого року писала для старшого онука казку до Хэлоуіна, яка називається «Переможці снів». 

https://booknet.ua/reader/peremozhc-sniv-b420090

Це книга для дітей, які бояться темряви. Така собі терапевтична історія вийшла. Досить повчально і не дуже страшно. Онук залишився задоволений і навіть перестав боятися нічних кошмарів. Нібито все чудово, але… 

Ви помічали, що завжди існує якесь загадкове але, щоб не дати насолодитися повною перемогою. Так ось, хоч із текстом все вийшло чудово, та загвіздка виявилася у малюках! Я ілюструвала книжку відповідно до сюжету, начебто на дитячому рівні. Та вийшло так, що дитина злякалась саме малюнка, на якому був зображений один з монстрів, що приходили до книжкових героїв уві сні. Мій онук навіть дивитися жахався на ту намальовану істоту, хоча ми з художницею довго підбирали допустимий лагідний варіант зображення.

Тож памʼятаючи свій досвід минулого року,  я вирішила не експериментувати на молодшій онучці та обережніше віднестися до цієї справи. Ще не знаю, що вийде та чи наважуся це робити взагалі, але захотілося поділитися своїм досвідом.

Якщо хтось із вас мав щось подібне, напишіть, будь ласка, у коментарях.