У мене питання до авторів, де ви берете натхнення? Чи є якісь особливі умови або атмосфера у якій вам легко писати? І навпаки – в яких ситуаціях ну взагалі ніяк не пишеться?

Ось декілька цікавих фактів про те, звідки черпали натхнення відомі письменники та митці.

Наприклад, Шиллера приводив у творчий стан запах гнилих яблук, Вагнер любив тримати клаптик шовку а руках.

Коли сюжет не міг зрушитися з мертвої точки Шарлотта Бронте чистила картоплю, Агата Крісті мила посуд.

Мілтон, Россіні, Лейбніц, Кант і Декарт творили лежачи в ліжку, Бетховен виливав на голову крижану воду.

Коли Бальзак жив у бідності, він писав на голих стінах назви предметів, які він хотів би бачити в своєму будинку: "гобелен", "дзеркало", "комод", "картина Рафаеля". Це його надихало.

Найрадикальнішим у цьому питанні виявився Золя. Коли не писалося, він просто напросто прив’язував себе до стільця.

Винахідника Альфреда Круппа надихало "здорове сільське повітря", а точніше – запах навозу. Він навіть з'єднав ветниляцію свого робочого кабінету з конюшнею.

Труднощі також можуть надихнути, вони сприймаються нами як виклик. У 1914 році, щоб знайти людей, які взяли б участь в імператорській трансантарктичній експедиції, Ернест Шеклтон надрукував оголошення в британських газетах: "Я шукаю супутників для небезпечної поїздки. Невелика зарплата, холодна погода, довгі місяці повної темряви, постійна небезпека. Ймовірність повернення додому невелика. У випадку успіху – честь і визнання. Сер Ернест Шеклтон".

(Тоді досягти мети не вдалося. Один з двох кораблів затонув, але Шеклтону вдалося врятувати всю команду - жодна людина не загинула).

Щодо мене, то натхнення приходить у найгірші періоди життя. Коли обростаю проблемами, стресом і межовими ситуаціями – так і хочеться сісти і щось написати.

А звідки ви берете натхнення?