У мене питання до авторів, де ви берете натхнення? Чи є якісь особливі умови або атмосфера у якій вам легко писати? І навпаки – в яких ситуаціях ну взагалі ніяк не пишеться?
Ось декілька цікавих фактів про те, звідки черпали натхнення відомі письменники та митці.
Наприклад, Шиллера приводив у творчий стан запах гнилих яблук, Вагнер любив тримати клаптик шовку а руках.
Коли сюжет не міг зрушитися з мертвої точки Шарлотта Бронте чистила картоплю, Агата Крісті мила посуд.
Мілтон, Россіні, Лейбніц, Кант і Декарт творили лежачи в ліжку, Бетховен виливав на голову крижану воду.
Коли Бальзак жив у бідності, він писав на голих стінах назви предметів, які він хотів би бачити в своєму будинку: "гобелен", "дзеркало", "комод", "картина Рафаеля". Це його надихало.
Найрадикальнішим у цьому питанні виявився Золя. Коли не писалося, він просто напросто прив’язував себе до стільця.
Винахідника Альфреда Круппа надихало "здорове сільське повітря", а точніше – запах навозу. Він навіть з'єднав ветниляцію свого робочого кабінету з конюшнею.
Труднощі також можуть надихнути, вони сприймаються нами як виклик. У 1914 році, щоб знайти людей, які взяли б участь в імператорській трансантарктичній експедиції, Ернест Шеклтон надрукував оголошення в британських газетах: "Я шукаю супутників для небезпечної поїздки. Невелика зарплата, холодна погода, довгі місяці повної темряви, постійна небезпека. Ймовірність повернення додому невелика. У випадку успіху – честь і визнання. Сер Ернест Шеклтон".
(Тоді досягти мети не вдалося. Один з двох кораблів затонув, але Шеклтону вдалося врятувати всю команду - жодна людина не загинула).
Щодо мене, то натхнення приходить у найгірші періоди життя. Коли обростаю проблемами, стресом і межовими ситуаціями – так і хочеться сісти і щось написати.
А звідки ви берете натхнення?
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ Вас досить цікавий та незвичний псевдонім. Чому саме такий ?
Олеся Глазунова, Дякую))
Я кілька років грала, потім ще кілька років дивилась аніме, потім почала щось активно читати + час від часу дивлюсь щось на стримінгових сервісах. Це я до чого? Я знаю стільки різних історій і бачила стільки різних ситуацій, що мій мозок тепер просто сам по собі щось постійно генерує, а мені залишається лише це вчасно записувати і розповідати іншим.
Наприклад, всі знають, що зараз я пишу про древній світ. Я навіть зробила спойлер і написала, що там буде ЛГБТ лінія. Але головний прикол історії буде в тому, що головний герой — меч.
Просто читаючи кілька книг водночас на букнеті, в якийсь момент муза сказала: лол, а чому б не поєднати все саме так? Ну, подивимось, що з того вийде :)
Ірина Скрипник, О, ну то вже інша справа)
Вітаю! На мою думку, найкращі ідеї приходять несподівано. Натхнення можна шукати всюди: у музиці, танцях, рукоділлі, фільмах, людях... Та найкраще, що допомагає надихнутися або подолати творчий застій - це відпочинок і читання. А ще, хороша порада - іноді виходити з-за межі комфорту. Тоді народжуються найцікавіші ідеї. Бажаю Вам успіхів)
Ірина Скрипник, Скільки всього класного прочитано! Але тут, напевне, мій найголовніший страх: якщо бачиш щось дуже класне, то відразу хочеться його поцупити. Просто боюся загубити себе у чужих рішеннях і сюжетах..
Єдине, що може вплинути дуже сильно, — це частота обстрілів. Чим частіше, тим складніше моїм героям. Можливо, навіть хтось загине. Можливо, навіть всі.
Ірина Скрипник, До всього дуже швидко звикається, але є речі, до яких ніяк не звикнеш =(
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати