Додано
25.12.24 20:06:40
Новинка Маріси Вольф "Дочка мого боса"
Любі читачі!
Запрошую вас до новинки Маріси Вольф
"Дочка мого боса"
– Скільки, ти кажеш, їй? Двадцять? – питає друг, задивляючись на дочку мого боса, що саме зарулила в цей клуб.
– Вісімнадцять, – відмахуюсь. – Маленька ще. Та і дивитися ні на що. А якщо згадати, який суворий в неї родич, то взагалі… не варта вона того, щоб за нею бігали. Забий.
___
Хто ж знав, що через тиждень мені доведеться бігати за нею. До того ж у прямому значенні цього слова.
Бо як я не знайду її, додому можу не вертатися…
Приєднуйтесь до читання!
Аля Морейно
2865
відслідковують
Інші блоги
Кому подобаються візуали до моєї "Марії...", не минайте книгу, заходьте в гості, щойно виставила нові в останній главі! Отже, історія повертається у минуле: у моїй "Марії..." традиційно є вранішня глава, не забудьте
Вітаю, книголюби) Перша частина роману Покарай мене ніжно була завершена на найцікавішому моменті. Але історія Юлі й Омеляна не закінчена. Тому завітайте обовязково до другої частини. П’ять років
На жаль, через технічний збій мені довелося повторно опублікувати книгу «Грішний». Через це вона могла зникнути з ваших бібліотек, і доступ до неї тимчасово обірвався. Мені щиро прикро, що так сталося, особливо для
Вітаю! ฅ^•ﻌ•^ฅ Мабуть більшість з Вас знають, хто така Ірина Бібік! Як це зазвичай буває? Хтось помітив іншого автора через книжки!
— Моя Циля вічно ниє: «Мені носити нема чого, мені носити нема чого!»
— Ой, Фімо! Я тебе благаю! Дай їй мішок картоплі, і нехай носить! — Розо Марківно, я чула, що ви таки одружили свого Додика! Ну, і як вам
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати