Гаряча штучка...)

Ввалюючись у відкриті навпомацки двері, він завбачливо притримав дівчину за талію, із задоволенням відзначивши кожну пружну округлість і лінію талії. Вона явно у непоганій формі. Шкіра лагідна, приємна на дотик. Красуня точно старанно доглядає за собою. Отже, ніч обіцяє стати цікавою.

Міцно обхопивши його потилицю однією рукою, другою вона нишпорила по спині високого чоловіка, намагаючись поводитися максимально розкуто. Чого їй те вартувало, думати не хотілося. Про це вона подумає завтра. Як Скарлетт, звісно.

Він задоволено посміхнувся, ловлячи сміливо закинуту на його талію довгу ніжку у витонченому черевичку. Підхопив її на руки, піднімаючи і другу ніжку на талію. Оцінив, що ніжка маленька, витончена за формою та розміром. Наче справжня Попелюшка. Не часто зустрінеш дівчину с такими параметрами, таким зростом і такою чуттєвістю. Суцільна довершеність, чоловіча мрія. Оце трохи і бентежило, та він відігнав дивні думки на другий план, ховаючи їх за стіною нездоланного фізичного бажання, що планував реалізувати просто зараз.

Вона відразу відгукнулася на ласку, обвивши його ногами і міцно вхопившись руками за його шию. Простогнала щось не надто розбірливе, заохочуючи чоловіка до більш рішучіших дій.

Зачинивши двері ногою, щоб не відволікатися від пристрасних поцілунків, що перемежалися стогонами і уривчастими зітханнями, він притулив приємну ношу до стіни. Розпалені мозок і тіло потребували миттєвої розрядки. Та з іншого боку, дуже не хотілося поспішати. Не з нею.

Ні, сюди вони повернуться згодом. Зараз він потягне її в душ, потім у ліжко, потім на кухню, потім неодмінно на балкон. Посміхнувся. Нехай всі чують та заздрять. Щоправда, не вирішив, кому з них двох позаздрили б сусіди. Та коли вона попросить пощади, знесилившись, то він неодмінно перейде до коридору, щоб ефектно проводити її і відразу забути, вгамувавши фізичний голод. Як робив це завжди, з кожнею красунею, що опинялася цілком добровільно в його обіймах.

Чуттєва шатенка охоче відгукнулася на чергові його ласки, відкриваючи більший доступ до тіла, по дорозі в душ стягуючи з себе та з нього одяг, до якого могла дотягнутися, майже сидячи на ньому, залишаючи за коханцями шлейф із більше непотрібних предметів гардеробу.

Виснажений і задоволений, через якийсь час він поринув у сон, так і не діставшись до кухні. Чортівка виявилася вимогливішою за нього самого, що траплялося з ним вкрай рідко. Якщо бути зовсім чесним, то ніколи. Що ж, він відпочине і ближче до ранку неодмінно візьме реванш.

Лінива усмішка розповзлася на губах чоловіка, перш ніж сон прийняв його в свої обійми.

Дівчина дивилася в дзеркальну стелю широко розплющеними очима. Цікаво, він так живе чи це гніздо свите виключно для тілесних втіх? Дивно, але їй сподобалися нові переживання. Включаючи дзеркало, що створювало відчуття, ніби вони не одні, і дозволяло милуватися поєднанням красивих тіл на розкішному ліжку. А тіло його, треба віддати належне Творцеві, воістину чудове. Як і обличчя. Він наче зліплений геніальним скульптором, що не пропустив жодної важливої деталі. Подивитися є на що. І помацати є...

Вона мимоволі хихикнула спливлим еротичним спогадам, тут же злякано затиснула рота рукою, боячись розбудити його. Але коханець спав міцно, вільно розмістившись на ліжку і частково на ній самій.

Та-ак... Тепер саме час обережно вивільнитися з хватки цього атланта і потихеньку змитися до світанку. Хоч би вдалося. Хоч би встигнути, щоб ніщо і ніхто не перешкодили.

Вона грайливо підморгнула своєму відображенню, бавлячись авантюрою, і стала неквапливо вибиратися з ліжка.

Добираючись до коридору, по дорозі збирала і відразу надягала свої речі.

Задоволено глянула в ще одне дзеркало на повний зріст, розміщене перед самими вхідними дверима. Кивнула сама собі і, намагаючись не шуміти, вислизнула на майданчик перед вхідними дверима.

Двері за нею тихо клацнули, зачиняючись. Добре, що автоматично. Інакше їй довелося б шукати спосіб не лишати його одного в квартирі незачиненим. Мабуть, то було б не дуже гарно з її боку в обмін на його неоціненну участь. Вільно знову посміхнулася іронично та зітхнула і викликала таксі, спускаючись сходами. Подвійний тариф, звісно ж.

Сусіди по майданчику навіть не відреагували на шум - вони давно звикли до способу життя молодого чоловіка, який не вирізнявся постійністю у виборі супутниці на ніч. В одному була стабільність – кожна з них – справжня красуня. І якщо перший час сусідства із ним воно переймалися через шум, потім з цікавістю й заздрістю підглядали через двірне вічко, то згодом примирилися з цим сексуальним буйством, що оселилося поруч. Від нього ж не було жодної шкоди. Так сусіди думали, сумно зітхаючи та дивлячись на свої прісні половинки поруч, почувши чергові чуттєві звуки.

Прокинувся Віктор добряче пом'ятий і втомлений.

- Крихітка, давно мене так ніхто не...

Він повернувся на бік, сонно намацуючи рукою нічну гостю. Але ліжко несподівано виявилося порожнім і холодним.

Чоловік здивовано кліпнув кілька разів, оглядаючи кімнату. Порожньо. Тільки його речі розкидані коридором і в спальні на підлозі. Може, вона в душі готується до другого раунду? Усміхнувшись, сповз із ліжка і попрямував у ванну. Різко і широко відчинив двері:

- А ось і...

Але душова кабіна порожня.

Нахмурившись, він припустив найгірше. Оскільки ще жодна дівчина не йшла від нього першою. Кинувся збирати одяг та перевіряти кишені. Гаманець? Не зачепила, гроші та картки на місці. Ключі від автомобіля? Там, де й були вчора, коли він припаркувався у дворі і поставив свою залізну подружку на сигналізацію.

Дивно. Віктор знизав плечима, гублячись у здогадках, методично завантажив речі та постільну білизну в пральну машину, запустив делікатний режим, що щадив дорогі тканини, придбані на сході, і заліз у контрастний душ. Розкіш давно вже стала невід'ємною частиною його життя. А прання після нічних візитів - звичкою, доведеною до автоматизму. Нікого не хотілося впускати ані в життя, ані в душу і серце довше, ніж на одну ніч.

Намилюючись, упіймав себе на тому, що посміхається, мимоволі згадуючи її ненаситні вимоги ще й ще, починаючи з атракціону з американськими гірками.

Прісні дівчата у ліжку його ніколи не приваблювали. Тому ще з вишу він винайшов для себе спосіб перевірки їхньої "придатності". Приводив красуню до парку атракціонів і тяг на саму адренолінову, на його думку, карусель. Іноді вони лякалися та одразу відмовлялися кататися. Тоді він чесно відвозив їх додому, ловлячи засмучені погляди. Але був непохитний. Логіка проста - насолоджується драйвом, насолодитися в ліжку і він. І це єдине, про що він хотів і готовий був думати у відношенні прекрасної половини людства.

Але ті, яких схвалював його метод підбору, ніколи не йшли першими! Що сталося?

Збентежено хмурячись, створив собі багатошаровий бутерброд. Прискіпливо оглянувши кулінарний "шедевр", зняв надто високі шари, і з насолодою почав поглинати сніданок, запиваючи його еспресо.

Уражена чоловіча гордість вимагала негайного аналізу польотів. Вона відповість йому на всі питання. Інакше він буде не він. Рішуче підвівся та завмер на місці з недонесенм до рота залишком бутерброда. Ось нюанс - познайомитися вони не встигли.

- Як тебе звуть хоч? - задумливо пробурмотів Віктор, дожовуючи складний бутерброд і ні до кого особливо не звертаючись.

Вперше незадоволено знизав плечима, коли слова відбилися від стін майже пустого приміщення та повернулися до нього відлунням самотності. Чомусь це болюче кольнуло чоловіка. Раніше же ж було байдуже. Ні, треба неодмінно знайти її, взяти реванш на величезному ліжку, і заспокоїтися. Адже його мучить цікавість виключно через її сексуальні апетити, інакше й бути не може.

Розпочати пошуки він вирішив із клубу, в якому вони вчора познайомилися.

Рішуче закриваючи за собою двері, зловив трохи заздрісний погляд самотнього чоловіка із сусідньої квартири. Хмикнув. Він йому незабаром доплачувати почне за аудіоряд. Чи не вуайєризм, звичайно, але менше над книжками зависати треба! Дивишся, і в реальному житті насолода з'явиться. Кому ті книжки взагалі потрібні, яка від них користь у практичній площині?

Віктор підморгнув "ботаніку" і ходою, що летить, став спускатися вниз, перестрибуючи через сходинку.

Машина привітно пилікнула, чуйно відгукуючись на кожне натискання брелока. Дверцята з боку сидіння водія слухняно поповзли вгору. Він ліниво посміхнувся. Оця жінка для нього безцінна. Ласкаво огладив дверцята та панель, сідаючи за кермо. Спохмурнів. Сьогодні вона не така тендітна та доглянута, як шкіра нічної гості. Та щоб їй! Начаклувала вона, чи що?

Постійна барменша, як і завжди, натирала посуд. Насуплена, чимось невдоволена й занурена у власні думки, одразу ж розпливлася в посмішці, побачивши постійного відвідувача.

- Ти сьогодні рано, - констатувала здивовано, перериваючи своє заняття.

- Вірусь, а ти ж усіх знаєш? - почав він, обдаровуючи дівчину широкою білозубою посмішкою, що мала підкупити. – Тим більше, що клуб закритий, без допуску сюди не потрапити.

Віра заінтриговано кивнула. Вона вперше бачила його таким розгубленим, з блукаючим поглядом.

- Ось, я завжди знав, що ти безцінна. Допоможи мені розгадати загадку, - тут він зам'явся на мить, не знаючи, як сформулювати питання. - Як звати дівчину, яка вчора виїхала зі мною? І де її можна знайти?

Внутрішньо стиснувся весь у передчутті насмішкуватих зауважень.

- Ну-у, Віть, - співробітниця клубу від душі веселилася, намагаючись зберегти серйозний вираз обличчя. - Прям дожилися вже! Ти що, навіть ім'я не спитав?

Не витримавши, відверто засміялася.

Віктор насупився ображено. Та що їй за справа до його інтимних забаганок! Ні ж, всім треба носа пхати в чужі життя.

- Чого їх запам'ятовувати? Все одно прощатись уранці, - бряцнув перше, що на думку спало.

Насправді усвідомив раптом, що дівчина зробила все можливе, щоб залишитись невпізнанною та не знайденою. Варто було заговорити про неї, включаючи питання про ім'я, як вона відразу вислизала від відповіді.

Причому, робила це елегантно та непомітно. Принаймні він зрозумів це тільки зараз. Тому що звик не запам'ятовувати імена дівчин, які з'являлися в його ліжку, а потім зникали за його ж бажанням. Вони більше не отримували доступ не тільки до спальні, а й навіть до цього клубу. То навіщо памя'тати їх? Дивне почуття гумору у когось там, наверху, що саме те ім'я, яке б запам'ятав, не мав змогу навіть дізнатися.

Віра, дивлячись на його страждання, вирішила пожаліти бідолаху.

– Це моя знайома. Ім'я не скажу, мучся. А от спитати, чи хоче зустрітися з тобою знову, можу.

Чоловік поспішно кивнув, знову викликавши усмішку дівчини, що потішалася його страждальним поглядом побитого собаки. Дивна вона. Наче і підтримує, та одночасно глузує з нього. В очах цілий калейдоскоп емоцій. Втім, йому байдуже, то її особиста справа.

- А коли спитаєш? - з надією уточнив він, чомусь вірячи, що за всією цією історією ховається зовсім не звичайна розбещеність доступної дівчини. 
Він ніколи не звертав увагу на таких, де тавро ставити ніде. Око досвідчене. У натовпі тих, хто бажав потрапити до клубу, завжди безпомилково знаходив вартих уваги. Так вони й отримували дозвіл на одноразове відвідування, яке закінчувалося ранком наступного дня.

- Запитаю хоч зараз, - посміхнулася Віра. - А от коли вона відповість, гадки не маю. Але ж ти чекай.

Віктор насупився, бачачи смішливі іскорки в її очах. Ну от тепер стане посміховиськом для неї. І добре, щоб тільки для неї. Але розгадати загадку набагато важливіше зараз - це справа принципу та чоловічої гідності. Яка, до речі, варто було тільки подумати про спекотну спокусницю, як одразу оживала нижче талії і починала вимагати до себе підвищеної уваги.

Чи вони зустрінуться, можна дізнатися у романі "(Не) відлітай, татку!"