Час йде занадто швидко!

Вітання! Вже третій розділ “Відроджених з Попелу” позаду (жахаюсь, бо я так довго писала книгу, а вона вже ось-ось буде викладена). 

Що сказати про третій розділ? Я люблю його структуру. Дві сюжетні лінії: перша — про Ріну і повстанців, друга — про Юндера й алітерців — йшли паралельно, але під кінець розділу нарешті зійшлись. Підготовка до повстання закінчена, і воно ось-ось вибухне. Буквально у перших же реченнях наступного розділу у вівторок:

— Обережніше, чорт забирай! — гримнув чоловік справа, поки Артур ліктями розштовхував собі й Ріні шлях до самих вартових, які охороняли ратушу.

Містяни вже не перший день виходили на демонстрації: коли повстанці стали друкувати й розповсюджувати листівки про незаконність правління Ріоталі, мер Волвару і його радники-алітерці прийняли доленосне рішення — вчиняти рейди на друкарні й затримувати всіх більш чи менш підозрілих чоловіків. Вони затримали кількох з повстанців, але в більшості це були звичайні містяни. Ті з них, хто вернувся, розказували про катування. Чутки ширились швидше за пожежу у спекотний день, і, врешті, люди почали збиратись під ратушею, вимагаючи звільнити увʼязнених.

Отож, про що четвертий розділ?

Про повстання. Цілком і повністю, від першої глави до останньої. Це найдинамічніший, найкривавіший розділ. Жодних глав про стосунки (ну хіба одна чи дві), жодних зволікань, тільки події, події, події. Сподіваюсь, вам таке до вподоби, бо мені так)

Що там Юндер?

Насолоджується останніми моментами спокійного життя, бо вже у наступній своїй главі для нього все зміниться. Він знову постане перед вибором, який переслідує його всю трилогію.

А Ялі?

Розслабився. Думає, що все під його контролем. Але повстанці йому нагадають, що буває, коли антагоністи розслабляються)

Що вам ще розказати? Я пішла на річні курси від літосвіти й по кілька разів на день переходжу від стану “я зможу” до стану “мені ще зарано, ніхто не захоче видавати мої історії”. Але якщо у мене все вийде, то через кілька років ви зможете купити мою книжку у видавництві) Підозрюю, що на Букнет мені не вистачатиме часу найближчий рік (на жаль, мені ще і працювати треба встигати), але “Відроджені з Попелу” я точно викладу до кінця. Вони завершують трилогію, тож більше ніякого очікування. Я б не змогла лишити вас у підвішеному стані стосовно долі Ріни, Юндера і Ялі)

Потримайте за мене кулачки, що я нарешті добʼю план майбутньої книги, а вам приємного прочитання 33 глави про Юндера і Ріоталі, яка була викладена сьогодні зранку.

А ви помітили, що глава називається “Другий найдовший день у житті короля”? Хє-хє. А хто памʼятає, як називалась глава, де одружувались Ріна з Юндером? Отож)

Здається, я не показувала вам молодого Ґілберта: