Вітаю, шановні! 

Перед головним героєм роману постало серйозне запитання:

 «— Послухай, Зiнко, як ти дивишся на те, що я розведуся з Танькою і житиму з Кріс?

Зінка була старшою за Карікова на три роки, і життєвої мудрості в неї було більше, ніж у будь-кого з його знайомих. Він любив розмовляти з нею відверто, а іноді вдавався до її порад, тому що між ними була цілковита довіра і взаєморозуміння.

Молода жінка відклала ганчірку й уважно подивилася на Андрія:

 — Це ти маєш вирішити сам. Нічиї поради тут не допоможуть. Просто слухай своє серце і йди за його покликом, — серйозно сказала вона. Потім помовчала і додала:

 — Тільки не переплутай орган!

Каріков усміхнувся.

 — Як мені бути, Зінко?

 — А ти її кохаєш?

 — Так. Але хіба це достатня причина, щоб кинути сім'ю?

Зінка знизала плечима і подивилася на свої руки:

 — А хіба в житті є ще щось важливіше за кохання? Тільки заради нього й варто жити!

 — Ти вважаєш, це того варте?

 — По-моєму, в цьому і є сенс життя, — додала вона, так і не давши прямої відповіді на поставлене запитання.

Каріков стомлено потер обличчя:

 — Я навіть не уявляю, як скажу про це Тетяні.

 — Та вона і так уже про все знає, — відповіла Зінка.»

Для Андрія це було несподіваною новиною.

 — І давно? — насторожено запитав він.

 — Точно не знаю, але вона якось говорила мені, що передчуває, що скоро ти її кинеш заради іншої.

Та-а-ак!.. Ситуація... Тоді все стає зрозумілим: ось тому його дружина і тряслася над кожною копійкою, передчуваючи розлучення. Хотіла зібрати якомога більше на «чорний день».

Каріков пригладив долонею своє темне волосся і закінчив цю розмову:

 — Гаразд, подумаю про це після поїздки до Стамбулу. Зараз є більш термінові справи.»

https://booknet.ua/book/karikoff-b421121

Чи вважаєте ви, що кохання — достатня причина, щоб кинути сiм’ю?

Чи існує у вашому розумінні щось важливіше за кохання?

Прошу прокоментувати, будь ласка!