"Закон збереження щастя" Єви Ромік | Рецензія
Дисклеймер
Читання ― штука суб’єктивна
Книга «Закон збереження щастя» Єви Ромік прочитана мною в рамках Марафону від Тетяни Гищак.
Жанр: антиутопія.
Структура книги: 174 сторінки, 3 частини та Епілог (загалом 54 глав).
Сюжет та основні риси класичної антиутопії
Читаючи «Закон збереження щастя», я постійно ловила себе на флешбеках до «1984» Джорджа Орвелла. І це не дивно, адже майже всі основні риси класичної антиутопії були задіяні в «Законі». Отже, розглянемо коротко сюжет, пройшовшись по цих рисах.
Перед нами, на Вільних Островах, тоталітарна держава, влада якої знаходиться в руках Дракона, якого ніхто ніколи не бачив і навіть не знає, як той виглядає. Повсюди розвішані постери Дракона, взяті з уяви, а з екранів лине чистої води пропаганда. Суспільство ж поділене на шість каст.
Головний персонаж книги, Раміртан Са Гар (що в перекладі означає «ворожа погибель»), належить до найнижчої касти, шостої. Він володіє унікальними ментальними здібностями. Тому, як ви вже, либонь, здогадалися, саме йому й доведеться протидіяти системі. Каталізатором же цієї боротьби стала поява жінки в його житті, а саме вайдорі (судженої).
Цією судженою стала душа Валентини ― жінки похилого віку з нашого світу та часопростору, ― яку Раміртан переселив за допомогою своїх здібностей та технологій в тіло бунтівниці, відправлену на «списання», Ертіни. Тепер Валентина-Ертіна отримала немовби друге життя в новому молодому тілі, от тільки реалії світу Раміртана їй геть не припали до душі, позаяк пропаганду вона розкусила як раз та два, бо колись сама жила при комунізмі.
В принципі, локацій в «Законі» було не багато: науковий центр, місце, де жив Раміртан, центральна вулиця з головним екраном пропаганди, район Вільних та маєток Дракона, ну й місце порталу.
З вищесказаного видно, що в нас тут поєднуються технології з фантастичними елементами (переселення душі, позасвіття…)
Так, герой зрештою зустрівся з антагоністом, але як саме це відбувалося говорити не буду, щоб не проспойлерити. Одначе зазначу, що «Закон збереження щастя» не «1984», тому зло не переможе. На читачів чекає хепі-енд!
Загалом в «Законі збереження щастя» порушуються важливі питання, герої живі, за них справді переживаєш, але…
Мінуси
Беручи цю історію, я мала надію, що вона мене не розчарує (сюжетно так і сталося), одначе з перших же рядків кров полилася з моїх очей!
Куди поділися абзаци? Для електронної книги наявність абзаців дуже важлива, бо інакше думки зливаються в суцільну кашу і читати неймовірно складно. Гаразд, коли є діалоги, там хоч тире полегшує сприйняття, але коли описи… ― текст виглядає брудним.
Тире. Я вже десь раніше про це писала, повторюсь ще раз. Ось це «-» дефіс, а це «―» тире. Чому там, де має бути тире, ми пишемо дефіс?
Розділові знаки. Коми в цьому тексті живуть своїм життям: де треба ― нема, де не треба ― є. Щоб ви розуміли, я втомилася робити скріни. Тим паче що задача того, хто пише рецензію, не виписувати геть всі помилки. Щоб не здатися голослівною, ось деякі приклади:
Висновок
Текст просто-таки терміново потребує редактури, бо сюжетно дуже захопливий, а от зовнішній вигляд, на жаль, відштовхує. Хоча, можливо, це лише я тут таке нудило, адепт красивого оформлення, бо в коментарях під книгою жодного негативного відгуку не знайшла.
P.S. Більше рецензій можна переглянути тут
Кадри брала з власного відео Орвелл і 1984
Читайте хороші книги та бережіть себе
♥♥♥
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПривіт) Як завжди, шикарна рецензія. Чудове оформлення ✨ Ти вже в цьому майстриня!) Дякую за твою якісну працю♥️І тобі, і Єві Ромік бажаю натхнення та бажання вдосконалюватися!) І запам'ятати такі речі «вчитися завжди є чому» і «ідеалу не існує»!)
А щодо гарного оформлення тексту — я теж, як і ти, в цьому естетика, тому коли книга оформлена без пробелів, абзаців тощо... вона важко мною сприймається, і скоріш за все я просто її читати не буду.
Щодо розділових знаків... Інколи у складних реченнях сумніваюся, де їх ставити, а де — ні. Читаю правила, і наче не глупа людина, проте часом для мене це «вибух мозку». Але правила є правилами, а література — літературою, і грамотність поки ніхто не відмінив!) Тому вважаю, що це моя проблема, і є чому вчитися).
Lexa T Kuro, =)))
Дуже ретельний і цікавий аналіз. Дякую. Особливо приємно, що моя книга викликала у вас асоціацію з Оруелом. Ви не перший рецензент, який порівнює мене з великими майстрами пера, Богу дякувати, всяк раз різними ))). Я дійсно завжди намагаюсь дотримуватися законів жанру в якому пишу ту чи іншу книгу. Зауваження ваші щодо ком і тире я цілком сприймаю. Буде можливість, виправлю. А абзаци чомусь з'їдає програма при розміщенні тексту, і що можна з цим вдіяти, я не знаю.
Бажаю вам хорошого настрою і яскравих фарб у житті.
Олеся Глазунова, Можливо, що й сьогодні)
Прям заморочились з картинками, гарно пророблена. Але як на мене трошки душно стосовно тире. Я звісно теж не люблю - замість —, але залежить від того, на яких девайсах писати і все-таки, так само про лапки "" чи «» але це суто моя думка, не щоб образити. Особливо якщо книжка безкоштовна, можна це автору пробачити, якщо сюжет нормальний.
Міланте Готем, На жаль чи на щастя, я перфекціоніст) Тому мені дуже важливо, щоб читач отримав якісну книгу, навіть якщо вона безкоштовна. Писати десь там для себе можна як хочете: без розділових знаків, з дефісами... Але якщо вже викладати на загальний огляд, то варто вже й заморочитися) Читач цього заслуговує.
Цікава тема та сюжет)) Люблю антиутопію! І також читала книгу Єви «Закон збереження мрії»)) Теж трохи важко було з оформленням, але потім звикла. Хоча що я кажу — сама так писала раніше і мені все нормально було, потім теж з боку сказали про важкість сприйняття...але то таке, думаю, Єва з часом виправить.)) Сюжети цікаві та для мене досить незвичні в її книгах, я подібного раніше не читала, тому це классно, коли автор створює такі світи) Єві натхнення на наступні книги, а тобі дякую за чудову рецензію))❤️
Єва Лук, Звісно)
Семе з цим твором Єви ще не знайома. Якраз зараз читаю перший роман циклу, книгу "Закон збереження мрії". Чудовий твір,який змушує відкласти написання своїх творів та поринути в світ автора.
Обожнюю Дж. Орвелла. Флешбеки до його творчості (Всі рівні, але деякі рівнів) знайшла і у тому творі,який читаю зараз я.
Усі різні та сприймають твори по-своєму. Але, прочитавши рецензію Ханни Трудової, зробила для себе наступний висновок: книга "Закон збереження щастя" - наступна у черзі на прочитання )))
Дякую
Олеся Глазунова, Побачимо))) поки в голові нуль ідей)
О! Пам'ятаю, й мені прилітало за тире і абзаци від тебе))) Добре, що хоч всього кілька глав було опубліковано, швидко виправила))) Хоча до того зроду не задумувалася про такі нюанси ¯\_(ツ)_/¯
Тетяна Овчіннікова, Ні, в "Лісі" все ок) в старих творах)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати