— Ти знаєш, чому тебе звільнили? — мої слова були різкими, холодними, такими, щоб вона відчула, хто тут головний.

— Н-н-ні, — промовила вона, затинаючись, червоніючи ще більше. 

— Бо я так вирішив. 

Я бачив, як її обличчя ще більше зблідло, а потім знову наповнилося рум’янцем. Вона не знала, що робити, що казати. Її тіло тремтіло, але вона трималася. Мені це подобалося. Я завжди любив, коли жінки намагалися зберігати контроль, навіть коли ситуація виходила з-під їхнього впливу.

— Якщо це через моє вчорашнє спізнення, то такого більше не повториться. Обіцяю, — вона ледь не плакала. 

Красиві оченята дивилися на мене благально.

— Тепер ти працюватимеш на мене, — я зробив паузу, насолоджуючись її реакцією. — Ти будеш моєю особистою помічницею. Це означає, що ти завжди будеш поряд. Завжди під контролем.

Я вийшов з-за столу й підійшов до неї ближче, відчуваючи, як її напруга зростає з кожним моїм кроком. Її погляд забігав по кімнаті, але я знав, що вона бачить моє збудження, моє бажання. Вона нервово ковтнула, і це лише посилило мою хіть.

— І знаєш що? — я підійшов впритул і нахилився ближче, відчуваючи її запах — ніжний, невинний, як вона сама. — Ти сподобалась мені, Лізо. І я завжди отримую те, чого хочу.

Читати книгу тут:

https://booknet.ua/book/nezaimana-dlya-mlyardera-b429348

Читайте із задоволенням ;)!