Щоденний ритуал

Щоденний ритуал.

Робота, їжа, книжка.

Трохи читаю, трохи щось пишу.

 

На серці сум. І серце вже у крові.

Не знаю я куди прийшла...

Почала прозовий блог, а вийшов вірш )) Після розлучення не пройшло ще й місяця. Сьогодні вперше я подумала про те, що жалкую про свої дії. Звичайно я вибрала себе, але разом з цим завдала собі нестерпний біль. Ще місяць тому я була впевнена, що маю плече на якому можу поплакати. Зараз розумію, що єдине плече на яке я можу опустити голову, це моє. Несподівані реалії життя. Я настільки звикла до підтримки, що залишившись без неї, розсипалася на друзки.

Повертаюся до віршика на початку. Кожен день тепер після повернення з роботи я сідаю читати одну главу книжки, а потім відкриваю ноутбук та методично перекладаю главу за главою 5ї та 6ї книги про Леру.  Потім залишиться їх вичитати. Та пишу "Мідь та Золото". Дуже важка глава бою у фортеці. Але це вже остання така глава, далі вже сюжет піде до закінчення книги. Я врешті доб'ю цю книгу до кінця року. Або ж вона доб'є мене ))