Щоденний ритуал.
Робота, їжа, книжка.
Трохи читаю, трохи щось пишу.
На серці сум. І серце вже у крові.
Не знаю я куди прийшла...
Почала прозовий блог, а вийшов вірш )) Після розлучення не пройшло ще й місяця. Сьогодні вперше я подумала про те, що жалкую про свої дії. Звичайно я вибрала себе, але разом з цим завдала собі нестерпний біль. Ще місяць тому я була впевнена, що маю плече на якому можу поплакати. Зараз розумію, що єдине плече на яке я можу опустити голову, це моє. Несподівані реалії життя. Я настільки звикла до підтримки, що залишившись без неї, розсипалася на друзки.
Повертаюся до віршика на початку. Кожен день тепер після повернення з роботи я сідаю читати одну главу книжки, а потім відкриваю ноутбук та методично перекладаю главу за главою 5ї та 6ї книги про Леру. Потім залишиться їх вичитати. Та пишу "Мідь та Золото". Дуже важка глава бою у фортеці. Але це вже остання така глава, далі вже сюжет піде до закінчення книги. Я врешті доб'ю цю книгу до кінця року. Або ж вона доб'є мене ))
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМіцно обіймаю!)
Спробуйте зробити таку вправу: напишіть лист підтримки, запишіть все, що хотіли б почути, великий такий лист, який, сказав би Вам хтось інший, підтримав би Вас)
Коли Вам буде необхідна підтримка, то читайте його, або запишіть на диктафон та прослуховуйте) якщо хочете, щоб був інший голос, можна використати ШІ для озвучення або я можу допомогти та записати його аудіо версію для Вас, тільки скажіть і мій мікрофон вже готовий до бою) звичайно безоплатно!)
Ви і є та сама найкраща підтримка для себе самої!)
Бажаю Вам наснаги!) біль пройде, дайте собі трохи часу♥️
Ангеліна Александренко, Дякую ❤️
Щоденний ритуал: Робота, їжа, книжка...
Анюто, вище носика, бо ти - не сіра мишка!
Ти королева, вершниця, богиня, чужеземка...
Але буває так, що й тут в нас є проблемка...
Життя, як завжди, підкидає нам проблеми...
Ні слова про війну, усім болить ця тема...
На жаль, життя нас загартовує щоднини,
А всім нам хочеться щасливої години!
Анюто, сильна ти й талановита жінка!
Твій біль мине, зросте самооцінка!
Повір, життя ще барвами заграє!
Ще буде поряд той, хто скаже: Я кохаю!
Повище носика! Відставити ті друзки!
Нехай спадуть із рук твоїх мотузки!
Ти - вільна, незалежна, відпусти вчорашнє!
Хай в оченятах твоїх бісики не згаснуть!
Анна Стоун, Спільниці)))
Зручні... Мовчатимуть)
Подивіться на ситуацію з іншого боку. Знайдіть позитивні моменти й на позитиві живіть далі)))
Ніка Цвітан, Дуже важко бачити позитив, але тільки це допомагає боротися з цим станом. Взагалі позитивних моментів більше у моїй ситуації ніж іноді здається))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати