Через зайнятість пару днів ніяк не міг зайнятись тим, щоб розповісти про свою новинку, книгу "Холодна помста". Я тільки закидав глави і більше нічого не робив.

Але знаєте, що мене порадувало?

Певно, вперше переходи з 1 на 2 главу абсолютні, тобто, сто відсотків читачів переходять читати другу главу... Це дуже надихає. ДЯКУЮ ВАМ ЗА ПІДТРИМКУ!
 

Анотація до книги "Холодна помста"

За сім днів Бог створив наш світ. І за сім секунд знищив моє життя.
Я, бізнесмен і професійний гонщик, потрапляю в аварію разом із моєю коханою і донькою. Не знаю, яким дивом рятуюсь і прокидаюсь в лікарні. Я живий і це значить, що я маю помститись за смерть моєї родини за будь-яку ціну. Ця вендета — моя єдина ціль.

От тільки щойно я прокидаюсь, за мною приходять. Вони хочуть доробити справу і вбити мене, щоб віджати мій бізнес. Я думаю, що це, певно, кінець, але молода медсестра рятує моє життя і дає мені прихисток у себе вдома.

Тепер я працюю над своїм планом помсти. Я вбʼю дружину і доньку винного. Саме через останню я потраплю в той клятий будинок. Значить, блогерка? Проводиш вечірки? Ця вечірка стане для тебе останньою.

#любовний трикутник #помста #вибір

ЧИТАЙТЕ "ХОЛОДНУ ПОМСТУ" З ПЕРШОЇ ГЛАВИ ТУТ

ДОДАВАЙТЕ "ХОЛОДНУ ПОМСТУ" В БІБЛІОТЕКУ ТУТ

УРИВОК:

 — Тут є балкон, який поєднує дві сусідні палати, — шепоче вона.  — Зможете перелізти через перила?

— Зможу… Чому ти допомагаєш мені? — питаю так само тихо. 

 — Ти схожий на мого брата, — вона зітхає. — Не знаю, де він зараз, може, хтось допоможе йому… Ти точно нічого не пам’ятаєш? Раптом ти справді злочинець? 

— Я памʼятаю аварію, скоріш за все її підлаштували. Там була моя родина: дитина і дружина.

Вона бере з тумбочки аркушик паперу, на якому були написані назви ліків, перевертає його на інший бік і щось швидко пише. Потім простягає мені:

 — Це моя адреса. Коли виберешся з лікарні, приходь туди, ми щось придумаємо разом. 

Я киваю, і тим часом непомітно витягаю її мобільник з кишені. Зробити це дуже легко, все ж, старі навички нікуди не поділися. 

— В такому одязі фіг виберусь, — фиркаю я. — Мене повʼяжуть одразу.

 — У комірчині є старий одяг, я принесу, але зараз тобі треба перебратися в сусідню палату, — каже вона. 

— Добре, — я киваю. — Тоді так і зробимо…

Не кажу, що зовсім не збираюсь до неї, я ж не ідіот. Хай думає, що прийду. Насправді ж я знаю, чим займусь одразу, коли вийду. Я маю дізнатись, що сталось, а ще… Винний має заплатити. 

ЧИТАЙТЕ "ХОЛОДНУ ПОМСТУ" З ПЕРШОЇ ГЛАВИ ТУТ

ДОДАВАЙТЕ "ХОЛОДНУ ПОМСТУ" В БІБЛІОТЕКУ ТУТ

ЧИТАЙТЕ "ХОЛОДНУ ПОМСТУ" З ПЕРШОЇ ГЛАВИ ТУТ

ДОДАВАЙТЕ "ХОЛОДНУ ПОМСТУ" В БІБЛІОТЕКУ ТУТ

ВАШ МД =)