Знижка на мрію
Вітаю, любі читачі і читачки!
Сьогодні діє єдина знижка на роман “Його тиха мрія”! Запрошую до цієї ніжної історії про вино і кохання!
Анотація:
Він поїхав лікувати двічі розбите серце в край гір і виноробства, де отримав спадок. Менш за все сподівався, що одружиться тут з дівчиною, яка незлюбила його з першого погляду.
Як найстарша дочка в сім'ї божевільного фанатика, вона звикла мріяти тихо, поводитись тихо, ховаючи свій запальний характер. Але чи зможе так само тихо знести те, що її видають за незнайомця?
Уривок з книги:
— Все добре. Твій батько приїхав у гарному настрої, я запевнив його, що діти були чемними, поводились гарно. Впевнений, він відпустить їх і наступного разу.
— Я вдячна тобі, справді.
Їй бракувало слів, щоб описати свій стан піднесення від сьогоднішнього дня, тільки й могла, що обмежуватися короткими подяками. І Богданові цього було достатньо.
— Тоді ходімо спати. День був виснажливим.
Він простягнув їй руку долонею догори, і Марійка вклала у неї свою. Так вони й пішли.
Зранку вікно спальні залишилося відчиненим, і тепер кімнату наповнила вечірня прохолода. Богдан зачинив стулку, а тоді наглухо зашторив вікно. Повернувся і просто дивився на Марійку, яка стояла біля ліжка. Вона звела погляд на нього, очікувала, але він не рухався.
— Ти не вийдеш?.. Ну, щоб я передяглася…
Замість відповіді від підійшов до неї. Зупинився позаду, відгорнув густе розплетене волосся і нахилився до тендітної шиї. Марійка відчула теплий подих на своїй шкірі, від голови до кінчиків пальців вкрилася сиротами. Тілом пройшла легка хвиля тремтіння.
Отже зараз. Зараз це трапиться.
— Зупини мене, якщо не хочеш, — він провів носом по згину її шиї й залишив на тому ж місці ніжний поцілунок.
Легко сказати “зупини”. Але як вона може?
На одній шальці терезів було гупотіння серця і кволі сигнали тіла. Її тіло, не питаючи дозволу, тягнулося по його поцілунки. Ще на цій шальці лежала його доброта, гарне ставлення, все, що він робив для неї.
На іншій шальці — сумнів. Марійка не знала, чи хотіла цього. Важко хотіти того, чого ніколи не пробувала. Ще важче розібратися, чи бажаєш ти спробувати це саме зараз, або ж слід почекати кращого моменту. Біля сумніву примостився страх. Вона боялась. Не того, що має трапитись, ні. Того, що буде опісля.
— А ти мене не покинеш після цього?
— Що? — Богдан аж підняв голову з подиву від почутого. — Ні, звісно. Марійко… Ти моя дружина.
Читайте книгу тут!
***
З цією історією раджу почитати такі мої книги:
❤️ “Її чужий, її рідний”
❤️ “Твоя згідно з пунктом три”
***
Нагадую:
Найсвіжіші новини щодо друкованих книг, опитування, подарунки, спілкування зі мною — у моєму телеграм-каналі.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧудова книга.
Марія Дзік, Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати