Гаряча новинка ❗❗❗
Ви просили, я зробила ❤️
"Подаруй мені тепло" - історія кохання Давида. Молодшого брата Вітринського.
Євген повертається назад, а я сідаю на лавку, поряд з великим дубом. Підіймаю голову, роблю глибокий вдих. Коли вони вже заспокояться. Можливо й дійсно потрібно було погодитись на пропозицію Жені, тоді батьки перестали так напосідати. Мені вже двадцять два, а вони й досі хочуть керувати моїм життям. Потрібно щось з цим робити.
- Ей, божевільна ! - Опускаю голову, й зустрічаюсь з карими очима.
- Що ? - Мій рятівник стоїть переді мною, охопивши свого залізного коня обома ногами. Я так замірялась, що навіть не почула коли він під'їхав.
- Чого сидиш тут сама ? Хлопець чого додому не провів ? - Єхидно посміхається.
- Який ще хлопець? - Хмурю брови.
- Той, з якими ти щойно обіймалась.
- Ти що стежиш за мною ? - Вибухаю, я й так сьогодні роздратована.
- Ще чого. З роботи їду, он побачив знайоме лице, думав привітатись. Ти тут живеш ?
- Мама вчила не розмовляти з незнайомцями. - Встаю з лавки.
- А притискатись можна було ? - От нахаба.
- То була вимушена міра. Давай, котись звідси. - Махаю рукою, й сама починаю тікати від нього. Ще не вистачало, щоб його батько побачив.
- Настю ! Божевільна, дай свій номер. - Кричить мені в спину.
- Ще раз назвеш мене божевільною, — Повертаюсь до нього, з моїх очей вже блискавки летять. - І я переріжу тобі гальмівний трос. Бовдур.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти♥︎♥︎♥︎
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати