Таємничі голоси, ротвейлери й порятунок проти волі

Вітаю, сонечки)

Запевняю, що те, що я вирішила зробити цей відгук саме сьогодні – абсолютна випадковість, проте я б покривила душею, сказавши, що не рада цьому.

Отже, сьогодні розповім вам про чудову історію Єви Райн «Вбий або врятуй» .

До речі, сьогодні в авторки день народження, і тому всі охочі можуть придбати її історії зі знижкою.

Почнімо з того, що протягом усієї книги у мене було стійке відчуття того, що героїня потрапила у божевільню нового формату. Хоча, це не так щоб сильно лякало Дану, адже вона – кваліфікований психолог. До речі, це й стало причиною найбільших негараздів для неї. А як ще назвати те, коли тебе викрадає неврівноважений чолов’яга з пістолетом та силою утримує у будинку? Та ще й охоронців-ротвейлерів до пари собі підібрав…

Коротше, добре, що Дана не посивіла від того, хоча яким чином – хз. Та й вона, напевно, теж. 

Але, як то кажуть – пізно пити Боржомі, справу зроблено. Голова відмовила остаточно й відчалила у невідомому напрямку) Знала б скільки попереду інтриг, нападів та навіть вбивств – точно б тікала світ за очі. Тим паче погляд отієї навіженої з мейком «мені завжди мало косметики» точно не обіцяє нічого хорошого. Та і чоловік їй до пари – похмурий такий та злий на весь світ, що воно й не дивно, що донька втекла від таких батьків світ за очі…

Але повернемося до наших баранів. Тобто упертюха, який просить допомоги, але не вірить у власне спасіння. Принаймні спершу складається саме таке враження. А як інакше, якщо голоси в голові нашіптують, що це саме він винен у смерті брата-близнюка?...

Детектив надзвичайно яскравий, динамічний та я б навіть сказала, - атласний… Кожну емоцію, відчуваєш, переживаєш… Скільки ламала голову над тим, хто ж  вбивця (ага, там дворецького не було) – лише Єва знає, бо я їй про це скиглила. Тільки подумаєш, що все розкусив, як такий «Щоооо?!» і вся схема летить до біса!

Ну й традиційно – собані. Макс і Грей – то просто чудо, а не тварини. Вони зачарували мене з першого ж знайомства, хоча, зізнаюся, у якийсь момент я чекала, що ротвейлери таки нападуть на героїню, намагаючись пошматувати її бідне тіло. Спойлер – таки нападуть. Принаймні спробують….

А ще моя любов – то Макс. Ні. Не той, що волохатий, а той, що грубий і безпардонний поліцейський. Вони на пару з Даною таких справ наробили, що Адам просто в шоці. А все ж для його спасіння…

Коротше, історія явно з тих, які хочеться одночасно й розтягувати. Смакуючи, і проковтнути за раз, бо ж воно ЦІКАВО!