— Святі дзвіночки! Це ж який безсовісний гад додумався кабінет психолога втулити на двадцять другий поверх! Вони б ще реанімацію сюди вліпили б! — завівся пухнастий, з горем доповзаючи до крісла та виставляючи вперед м'яке пузо. — Я думав, поки дістанусь сюди — всі лапки зітру! А мені ними ще книги писати, між іншим! Думаєте видавцям є справа до того, що в мене лапки болять? Якби не так! А ви, безсовісні, мені всі плани руйнуєте такими квестами на виживання.
— Містер Крістіан...? — ніяково перепитала, дивлячись то на щоденник із записами зустрічей, то на товстого котяру. Консультувати фамільярів мені ще не доводилося, тому я не знала чого від них чекати.
— Для тебе, красуне, просто Кріс, — підморгнув він та закинув лапку на лапку, від чого рудий животик ще більше надувся. — Особливо, якщо ти мені наллєш сто грамів антистресового молочка, а то я поки сюди дійшов, то зрозумів, що мої проблеми не коштують такої щоденної каторги. Я ж все своє добро втрачу, якщо буду сюди ходити кожен вечір! А пристойного кота має бути багато!
— А які у вас ще є проблеми, крім війни на вулиці та постійних відключень світла? — увімкнула професійну звичку та підперла щоку долонею, готуючись вислуховувати клієнта. — Розповідайте і давайте разом подумаємо, як їх вирішити. А то робочий день добігає кінця, а нам ще спускатися звідси треба.
— Красуне, єдина моя проблема в тому, що всі люди дурні, а я вимушений з ними проживати на одній території.
Привіт, мої любі Спокусники! Скоро… Я навіть не вірю, що це відбувається. Хоча з самого початку бажала цього гарного чоловіка в уніформі, з ідеальним торсом і ямочкою на щоці. Пікантні уривки і особливо візуал
Мене часто запитують, що або хто мене надихає. Звідки беруться історії, персонажі чи окремі сцени. І майже завжди хочеться відповісти щось світле й позитивне. Розповісти про улюблених письменників, що подолали складні життєві
— Віко, ти знову витаєш десь у хмарах… — робить мені зауваження Герман після приголомшливої, з його думки, близькості. — Пробач. Завтра суд… — кажу я, віддихавшись після чергової імітації задоволення. —
Дорогі читачі! Сьогодні я опублікувала свою нову історію з поетичними вставками під назвою «Взяла вона крила». Прошу вибачення за технічні помилки у форматуванні тексту. На жаль, через те, що працюю над книгою виключно
З усіх можливих варіантів я, як справжній геній кризових рішень, обрала трикляту бездіяльність. Він навчав мене занадто довго, щоб не помітити, коли я починаю блефувати. — Навіть не вириваєшся? — гріховно запитав
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати