В рамках марафону Тетяни Гищак
Ханна Трунова Мережа дім...

Кохання – це завжди несподівано, адже коли споріднені душі зустрічаються, їм важко покинути одна одну. Так сталось у невеличкому місті, де жила наша героїня Аня, випускниця школи, в якій вона завжди шукала прихисток. Вдома непорозуміння, занадто сильний контроль, який важко витримати дитині. Адже кожна дитина заслуговує на дитинство, радість, турботу.

Одного разу, прогулюючись парком, Аня натрапила на дивний будинок, старий, в павутині, дуже занедбаний. Але, не зважаючи на це місце, саме біля нього дівчина зустріла Дениса, споріднену душу, якій віддала своє серце. З кожним днем, будинок ставав все гарніше, наче в казці, перетворювався на палац. Та в один момент все пішло шкереберть…

Дякую авторці за це оповідання, оскільки в мене склалось враження, що воно не вигадане, а написано автобіографічно. Завжди, ділитись своїм смутком, білю, тим більше від кохання – це завжди важко. Але, Ханна Трунова, Ви сильна та взяли свій біль в міцні кулаки.

Історія дуже сподобалась, оскільки вона є алегорією. Тобто, ситуацію вигадану, або з життя перевтілено в іншу історію, що більш зрозуміла, має глибший вплив, ніж реальна історія. Я не маю права писати про те, що ж було в кінці оповідання, але своїм поясненням я хотів би закликати майбутніх читачів – обов’язково прочитайте, це оповідання – «Попередження!». Це не означає, що всіх чекає саме така доля, але обережність має бути, тримайте голову на плечах.

Структура зрозуміла, помилок майже немає, можливо трохи русизмів.

З мінусів можу виділити наступні. По-перше, дійсно не зовсім зрозумілі бажання Дениса щодо армії. Можливо потрібно було більш детально описати його бажання йти в військовий коледж чи щось подібне. Хоча може я просто роблю видуману проблему)

По-друге, закінчення дуже різке. Авторка більшу частину твору описувала саме позитивні відчуття, як все почалось. А от коли все пішло шкереберть – було багато опису будинку, але не самих відносин та почуттів Ані з Денисом. Можливо, про це було боляче писати, але трохи склалось враження, що наче все несподівано впало на голову головній героїні.. хоча було вказано, що відносини були рік. То все ж, все було повільно чи несподівано?

Підсумок. Історія є алегорією справжньої ситуації. Вона повчальна, вона попереджує про можливі наслідки, про біль та втрату. Справжня ж історія – це дійсно проблема сьогодення. Виходьте на вулицю – живіть тут і зараз. Саме це забувають люди, а тим більше діти, що не витягують голови з гаджетів.