Травмуючий досвід загартовує? / Візуал до глави
Привіт, любі читачі та відвідувачі блогу! Що ж, 6 розділ книги «Коли сонце не зійде» нарешті готовий і має назву «Зламана королева».
І це напевне перший розділ, коли читачів очікував неждначик: напевне всі думали, що буде бійка Дена з батьком, але натомість головного героя чекала ще одна зустріч з Нуарою — головною антагоністкою книги, владною королевою з крижаною душею та незламною волею. Принаймні, такою її звик бачити і Ден і читачі. Але чи справді вона така, якою здавалась увесь час, чи може в її душі трапились якісь зміни?
Нуара, як ми вже знаємо, зізналась у коханні головному герою, але була відштовхнута, так як він впевнений , що таке втілення зла, як вона, просто не може нічого знати про таке глибоке почуття. Нуара теж вважає це слабкістю, але йде всупереч самій собі, так як їй цікаво досліджувати ці незнайомі для неї емоції.
А ще вона зламана королева, незважаючи на те, що такою себе зовсім не вважає. Чому — буде описуватися в главі, так як ми пірнемо в її історію і дізнаємося, чи завжди вона була втіленням зла, чи можливо, колись була іншою?
Нуара вважає, що подолала всі слабкості і має намір зробити все, щоб Ден сам приповз до неї на колінах, а якщо ні — вона зробить його своїм силою. Адже вона впевнена, що зможе зламати будь кого і підкорити собі, але що, якщо її зламають власні протиріччя та емоції? І взагалі, хто ж кого зламає? Ден Нуару чи вона його?) Побачимо в главі)
Ну і питання до вас, так як мені подобається читати вашу думку. Як думаєте, страждання та труднощі загартовують характер чи навпаки його ламають? Можливо у вас був якийсь травмуючий досвід, який вплинув на ваше формування особистості? Я трохи психолог по життю (не кваліфікований, просто люблю все, що з цим пов'язано) і мені було б цікаво послухати вашу думку? Ну і чи є у вас в книгах травмовані персонажі і якими вони стають по ходу історії — більш добрими чи злими? Справді цікаво було б послухати))
Ну і по традиції, картинки до глави)) Можливі повтори, так як обирати мені складно))
Монстри в цей раз якісь ідіотські вийшли. ШІ не хотів щось адекватне робити, але по ідеї вони мають виглядати ось так:
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВааау!! Ілюстрації просто бомбічні,як і сам розділ!!! Мені подобається пара Нуари і Дена, хоча я й фанат Дена- Ксю)) в їх історії теж є своя ізюминка!! Я такого ще точно ніде не читала і це дуже інтригує..) А Ден справжній красунчик тут ❤️❤️❤️
Лора Майкова, Дякую) дуже приємно читати ваші щирі емоції від розділу та блогу! Мені теж подобається історія Дена та Нуари, так як це особливе протистояння)
Євочко, класні ілюстрації) Монстрики більше на прибульців схожі, як в старих фільмах!)А Нуара взагалі шикарна вийшла). Ден на деяких теж вогонь!
А щодо «травмуючого досвіду»... Безумовно, від внутрішньої сили залежить, а ще досвіду та прикладів з дитинстві, і у подальшому житті. Тобто які шляхи людина обирає, чим мотивується, як справляється з травмами, фобіями... і хто поряд. Світосприйняття формується в дитинстві, і шляхи подолання стресу теж (наприклад, як матуся реагує на сирени, так буде й на дитині це відображатися, бо діти як губки все впитують, і це закладає великий фунтдамент на подальше життя. Хоча все не так однозначно як може здаватися на перший погляд. Взагалі цей світ кожен сприймає по-своєму, тому для всіх свої «добре»/«погано». Як то кажуть «що мишам печаль, коту — радість». Але перевчитися завжди можна, якщо є бажання. Ну або хоча б трохи полегшити собі життя та життя іншим. Хоча частіше люди егоцентристи, я тобі вже про це казала!) Плекати свою образу, гнів або заздрість цікавіше, ніж зрозуміти іншого, і взяти на якийсь час відпустку від самого себе) А раптом сподобається).
Можу довго ще розмовляти на цю тему, але не буду етер засоряти!))
Натхнення тобі! ♥️
Lexa T Kuro, Ооо, це взагалі дуже цікаво!! Про минуле Реда — це взагалі було б дуже цікаво дізнатися,адже його конфлікт та історія з батьком — це щось. Я руками і ногами за!!! Буду чекати, хоч би скільки часу не пройшло))
Я вважаю, що труднощі і різні негаразди загартовують тільки тих,хто природою загартовуваний- не здаватися і не зламатися,а слабким не допоможе нічого бо в них немає бажання рости над собою.
❤️❤️❤️❤️
Травми можуть як загартовувати, так і навпаки – шкодити. Залежить від людини та її характеру, як на мене. Особливо якщо людина сильна, то піде далі(хоч і буде важко. Без цього ніяк). А слабка просто впаде, і або чекатиме, що хтось допоможе встати, або ж просто житиме так як є. Типу в "непоганому" зламаному світі.
Щодо героїв, то маю таких зі "зламаною" душею, або ж таких, що життя добряче потріпало. Одні стають добрими, а інші навіть злими. Та беручи до уваги, що частіше за все лиходіїв потім роблю героями, то все ж, зазвичай, вони потроху змінюються. Не всі, але змінюються.
Дуже цікавий блог та візуалізація! ꒰⑅ᵕ༚ᵕ꒱˖♡
Віка Лукашук, Дуже дякую! Дуже слушні думки, мудрі! Все залежить від сили людини. Але й сильними стають не відразу,хоча все залежить від характеру) дуже дякую ❤️
Як завжди цікаве запитання і твої роздуми))
Думаю залежить від людини та її сили волі. Якщо людина не витримує випробувань, то напевно ламається( на жаль, але якщо ж проявляє стійкість, і йде всупереч обставиним, то це її гартує і мабуть вона стає кращою. От не даремно золото проходить горнило, і виходить дорогоцінність. Інші метали просто плавляться в вогні, але золото вдосконалюється.
Я теж люблю розбирати персонажів, особливо таких неоднозначних:) я сама по собі не є сильна людина, тому мене завжди захоплюють люди з сильним духом та вдачею.
Інна Турянська, Ще пізнаєш) можливо вона тобі навіть сподобається)) так як деяким читачам вона дуже заходить)
Який же Ден красунчик! *закохані оченята*
Єва Лук, Я привередлива до своїх персонажів...))) А тут ШІ гарно все відобразив, як на мене) навіть тих ікліпів..))
Все, що не вбиває, робить нас сильнішими.
Візуалізації потрясні, як завжди.
Єва Ромік, І це вірно) головне щоб не злішими, як Нуару) дякую)
Ой, яка ж краса неймовірна)))) Так милується око цими червоними містичними тонами та білосніжною красою Нуари, що гармонійно поєднується із чорним одягом Дена. Мені дуже сподобалося, що образ Нуари такий неоднозначний і вона почне змінюватися під впливом обставин, робитися трохи кращою, ніж вона була до цього. Це дуже красиво та майстерно задумано, бо сам люблю робити та аналізувати такі образи від взлету до падіння та від злого до хорошого. Сподіваюся, що зможу потрапити на нову главу, а то поки з повістю застряг, плани настільки змінилися, що історія однієї героїні значно розширилися і розділів може стати більше, адже потрібно її минуле розкрити і пояснити чому вона стала саме такою, якою ми її зустрічаємо на сторінках повісті в розділі другому. Знову місяцями мені працювати, зате вийде така книжка, що пишатися нею можна буде)))
Максиміліан Степовий, Ооо, бажаю тобі успіху в написанні нової книги)) знаю, що вийде чудово)) буду чекати, як вийде, сама така, що важко знаходити час на читання, бо пишу своє))
І окреме дякую,що ти так Нуару відчуваєш, бо вона справді змінюється))В тебе теж такі героїні- травмовані, і це дуже цікаво завжди читати)
Все залежить від того, що саме ви розумієте під словом «травмуючий досвід». Одні он плачуть тиждень, що кицька здохла і через це не можуть писати, а інші просто мовчки пʼють знеболювальне і знову беруть до рук автомата. Людська психіка — річ непередбачувана. В кожного своє мірило, скільки він зможе витримати. Якщо зламався — не витримав. Якщо ж став сильніше — отже, не все так і було погано.
Ірина Скрипник, Згодна! Все залежить від людини. Ми всі різні і не можна судити зі свого боку нікого. Адже те що для нас несенітнеця для когось може бути великою трагедією.
P.s: плакати тиждень за котом— це про мене
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати