Новий розділ!

Вітаю! Двадцять шостий страшно сказати розділ на сайті!

“Будь-який невдаха може вхопити шанс – а Ройстон, як показали події, не такий простий під цією своєю машкарою людині, що ніби вибачається навіть перед меблями, коли проходить повз! Дивна метода, але ж, схоже, й справді працює: жінка підпускає такого ближче, бо він наче “ні на що не претендує”, а тоді й не встигне й оком змигнути, як уже опиниться з ним в одному ліжку!

Це було ясно Сімпсону, як двічі на двічі – чотири, і уява вже малювала все з докладністю, гідною кращого застосування.

Ось вони приїжджають. Потяг, валізи, настрій, який вже помітно відрізняється від офісного. Потім, звісно ж, робочі справи найкраще обговорити за вечерею у їдальні ресторану – а там співачка натужно тягне “I will always love you”... і як у такій атмосфері говорити про звітність? 

Гірше за все, що Ройстон, на відміну від більшості чоловіків, навіть не мусить особливо старатися – жартувати, красуватися, демонструвати годинник, машину, прес чи бодай елементарне вміння вести розмову! Просто сидітиме там із тим своїм виглядом людини, яка от-от вибачиться за те, що займає собою надто багато повітря – і цього, як не прикро, може виявитися достатньо! 

Ніккі сердило, що деяких жінок таке зворушує. Не лише якихось гладух, яким байдуже, про кого піклуватися у радіусі найближчої сотні кілометрів – про безпритульних кошенят чи самотніх чоловіків – а, на жаль й таких, як Бріджит. Гарних, самодостатніх, досвідчених, яким раптом може закортити “роздивитися справжню людину”! Ніби вона якась соціальна працівниця, а не жінка з нормальним смаком, гідністю і очима!”

Мирної ночі і приємного читання! ✨✨